Життя після смерті: чи існує наукові докази, факти, реальні свідчення людей, філософія та релігія про загробний світ

Estimated read time 1 min read

Досі невідомо, чи триває життя після смерті. Багато релігіях вона сприймається як факт, інші її заперечують. Наука ж наполягає у тому, що кінцівка свідомості дорівнює тривалості існування фізичного тіла. На перетині поглядів з’явилося багато теорій про потойбічному світі.

Уявлення про потойбічне життя

Потойбічним життям називають існування душі (духу, матерії) після фізичної смерті. Поява поняття перегукується з давніх часів, задовго до виникнення основних релігій. Тоді люди наділяли душею всі предмети, тварини, поклонялися Природі. Спостерігаючи за проростанням трави з насіння, потім буйним зростанням, старінням та загниванням вони вирішили, що буття циклічне.

Формулу мінливого стану застосовували і до людини. Обов’язково на зміну постарілим з’являлися немовлята.

Потойбічне життя різних культурах називається і реалізується по-різному. Велике впливом геть розвиток теорій мала спочатку міфологія, потім — релігія.

Стародавня Греція

Верховні божества в релігії Греції мешкали на Олімпі. Але навіть вони були безсилі проти Мойри – найдавнішої богині Долі. Вона пряла людське життя, а коли настав час — обрізала його.

Після цього людина потрапляла в Елізіум, аналог раю, або в Аїд, схожий на пекло. Рай знаходився на Єлисейських полях, де завжди була хороша погода, чудовий урожай та фрукти зі смаком найкращого меду.

Аїд — це темрява та страждання. До нього могли попадати і боги. Він розташований під землею, а найстрашніше місце – Тартар. Туди Зевс відправляв тих, хто образив його особисто.

Харон – перевізник душ у Стародавній Греції

У потойбічний світ душа потрапляла через річку Стікс. У великому човні подорожніх перевозив Харон. Важливо, що в Аїд потрапляли живі люди, боги, напівбоги та герої, могли повернутися назад, якщо виявлять кмітливість і сміливість.

Стародавній Єгипет

У Стародавньому Єгипті потойбічне буття не поділялося на рай і пекло. Після смерті дух воскресав, продовжував жити подібно до людини, тільки в потойбічному світі. Тож у гробницях залишали їжу, воду, гроші, предмети побуту. З фараонами навіть ховали їхніх дружин та дітей, щоб після воскресіння він жив як раніше.

Муміфікування допомагало зберегти цілістю тіло, у якому знову продовжиться існування. Розкрадання гробниць вважалося тяжким злочином, тому злодіїв карали за вторгнення у потойбіччя.

Норди

У норвежців потойбічним світом була Вальгалла – місце, куди після смерті потрапляли відважні воїни. Вдень вони змагалися у майстерності, вночі бенкетували. Про долю жінок та дітей після смерті достеменно невідомо.

Ніфльхейм – аналог пекла. Їм заправляє люта богиня. На відміну від канонічних уявлень, це місце, скуте льодом.

Християнство

У християнській релігії до раю потрапляють праведники, пройшовши через поневіряння та випробування. А також Бог забирає до себе немовлят, бо за ними немає гріхів. Душі продовжують життя із померлими родичами до Страшного Суду. Після нього остаточно вирішиться, хто отримає воскресіння та вічне життя вже на землі.

За християнськими канонами, перші 72 години після смерті душа проводить на землі і тільки після цього підноситься на небеса

Пекло призначене для грішників. Вони страждають за заслуги, заправляє там колись занепалий ангел – сатана. Якщо до Страшного Суду душа викупить гріхи або буде відмелена родичами, то має шанс на спасіння.

У католицькому напрямку є Чистилище. У ньому душа перебуває до визначення місця, викупаючи гріхи. Якийсь аналог поневірянь.

Потойбічне життя, за канонами православ’я, починається після смерті тіла. Душа покидає його, починає шлях на небеса. У поминанні та процесі поховання виділяють 3 основні етапи: 3, 9 та 40 добу.

До 72 год. душа ходить по землі, може залишитися в будинку з близькими або відправитися в улюблені місця. У Біблії на 3 день воскрес Ісус, тому раніше не справляли похорон.

Інші богослови вважають, що шанування пов’язане із символікою трійки як вірою у Святу Трійцю. У народі це перший день, коли знайомим і друзям дають за упокій, проводять службу і починають молитися. Душа залишає земний світ і проходить поневіряння.

У церковній традиції символізує 9 ангельських чинів – це і є 9 днів після смерті фізичного тіла та звільнення душі. Порівнюють очищення душі з протверезінням: людина забуває про земні потреби, повертається обличчям до Бога. Він починає бачити суть речей, минає справжнє покаяння. Допомагає молитва та скорбота родичів.

У християнстві сороковини це особливий день, коли Христос піднісся на небеса. Душа остаточно залишає земний світ, вже пройшла Приватний суд. Тепер їй уготоване перебування в раю чи Аду до Страшного Суду. У цей день за народною традицією можна знімати жалобу, відкривати дзеркала, можна знову веселитися. Останній поминальний обід.

Після смерті душа може прощатись із близькими. Вона дається взнаки:

  • звуками;
  • голосом померлого;
  • відчуття дотику, присутності;
  • дзвінки та СМС «з того світу»;
  • поява у снах;
  • прибиваються бездомні тварини, залітають птахи у вікно.

У вчених інше трактування. Вони вважають — це проявом самонавіювання, коли людина у смутку та скорботі починає бачити надприродне у побутових подіях. Так він справляється із горем. Допустимий сценарій, якщо не з’являються розлади особистості.

Народні прикмети, присвячені похованню, підтверджують теорію.

Закриття дзеркал при жалобі оберігає від випадкового переляку, споглядання себе у сльозах, смутку. Заборона на веселощі викликана збереженням психічної рівноваги: сильна радість може призвести до посилення горя аж до депресій та нервових зривів.

Деякі сьогодні зовсім не дотримуються традицій та забобонів, не носять жалоби, не завішують дзеркальні поверхні. В інших культурах заборони різняться. Тому вибір робить кожна людина з огляду на свою релігійність, забобонність, особистий комфорт.

Буддизм

У буддизмі вважається: після смерті фізичного тіла є 3 варіанти подальшого існування людини та її душі:

  • миттєве переродження, тобто Сансар;
  • перебування в пеклі до переселення;
  • догляд Нірвану.

Душа проходить нескінченний (або кінцевий за іншою версією) шлях перевтілень, працюючи над кармою. Сьогодні ідея про реінкарнацію популярна, у неї вірять не лише Сході.

Колесо Сансари – коло перероджень душ

Нірвана ж не є аналогом раю чи пекла. Це невизначене буття чи небуття, куди потрапляють душі праведників.

Сам Будда точно не відповідає на запитання про неї. Слово перекладається із санскриту як «згасання», тому трактують її як кінцеву точку існування душі.

Іслам

В ісламі дуже схожа на християнську структуру подальшого існування душі в потойбічному світі. До раю потрапляють віруючі з милості Аллаха. Є кілька ступенів, але на кожній людині дають краще питво та наїдки, вона відчуває блаженство. Всі люди знайдуть вік 33 роки та зростання 37,5 м.

У пеклі є рівні, там по черзі катують грішників жаром та холодом. До мук неможливо звикнути, не можна їх позбутися. Душі, що потрапили туди, залишаться там назавжди.

Філософія смерті

Проблема кінцівки буття як філософія потойбіччя виникла ще працях древніх філософів Сократа, Платона, Аристотеля. У стародавньому світі вона була загадковою і незрозумілою як народження, але основною тезою вважали гідну смерть.

Пізніше над проблемою стали розмірковувати Ф. Ніцше, А. Шопенгауер. Останній висловив думку про безглуздість буття. Л. Толстой не погодився, висунув свою теорію про життя та смерть: як нам невідомо, що відбувається до зачаття, так і невідомо, що буде після смерті.

Існують різні погляди на проблему. Танатологія – наука про смерть і вмирання. Є медичний погляд, соціальний, психологічний, езотеричний, але всі вони потребують осмислення, яке дає філософія.

Феномен клінічної смерті

У медицині феноменом клінічної смерті називають стан, коли мозок не працює, але людину можна реанімувати. Є два терміни:

  • перший короткий – 3-5 хв;
  • другий триває від 5 до кількох десятків хвилин.

Клінічна смерть може наступити раптово

В обох випадках проводять реанімацію. Після повернення людини нерідко фіксують ушкодження кори головного мозку через кисневе голодування. Але в інших випадках людина залишається працездатною та відносно здоровою.

Відповіді тих, кому випала клінічна смерть, тривалий час вражали:

  • приходило усвідомлення своєї смерті;
  • людина бачив тіло збоку;
  • міг ширяти, але не впливав на щось;
  • порушувалося сприйняття часу та простору;
  • життя пролітали перед очима;
  • бачення про тунель, світло, спалах, зустріч із померлими чи надприродними істотами;
  • почуття певного кордону;
  • бажання не повертатись назад.

Думки вчених розійшлися. Виявилося, що клінічна форма викликає навколосмертні переживання — так назвали комплекс відчуттів. Після системної появи ознак проблему почали вивчати.

Езотерики стоять на тому, що душа залишає тіло і знаходиться на межі світів. Тунель — така собі митниця, шлях до світла — віддалення від життя. Якщо людина була реанімована, або сама захотіла повернутися, вона може це зробити. Доказом містичної природи відчуттів вважають повну відсутність роботи мозку, тобто бачення не можна назвати галюцинацією.

У світі не так багато людей зіткнулися із явищем. Проблема дослідження полягає в непередбачуваності: клінічна смерть може наступити раптово. Тому вчені кажуть, що поки що феномен залишиться невивченим.

Закони реінкарнації та карми

Друге життя після смерті настає через 3 дні чи кілька місяців. Переселення відбувається у тварин та людей. Початок душа бере із світлої енергії, іскри, потім еволюціонує. За законами реінкарнації вона спочатку існує у неживому предметі, потім тварині, потім переселяється в людину.

Карма – механізм, що зберігає баланс добра і зла. Так кожна душа, живучи в тілі, має врівноважувати добрі та погані вчинки. Якщо останніх було більше, то в наступному житті спіткає кармічне покарання:

  • негаразди, важке життя, поневіряння, бідність;
  • нове існування в тілі сліпого, інваліда, жебрака;
  • переселення в тіло бездомної тварини;
  • для найважчих випадків деградація у неживий предмет.

Таких циклів за різними даними від 7 до 777 разів. При переселенні дотримується балансу: жінки реінкарнуються у чоловіків, і навпаки. Знання про минулі втілення стирають ще в утробі матері. Але деякі люди згадують окремі епізоди.

Існують і практики, що дозволяють побувати хоча б в одному втіленні: гіпноз, регресивна медитація, усвідомлені сновидіння, магічна куля. А також минулий досвід формує страхи, фобії, травмуючий досвід, дає виняткову інтуїцію, дар передбачення (їм володіє багато екстрасенсів), знання мертвих мов тощо.

Реінкарнація – це варіант потойбічного існування. Душа перебуває в русі, мешкаючи безліч життів. Після завершення циклу відбувається трансформація. У чому її суть, достеменно невідомо: є версія, що вона розпадається, і виходять нові молоді душі. Теорію про переселення та реінкарнацію підтримують закони природи, збереження енергії.

Різновид переродження існував у північних та слов’янських народів. Тільки там душа померлого переміщалася у межах роду, втілюючись у народжених дітей. Язичництво теж підтримувало версію. Є дані, що довгий час вірили, що добрі душі вселяються в худобу, погані — у диких тварин, невдоволені — стають нечистою силою.

Привиди, привиди та полтергейсти

Думка, чи є життя після смерті, підкріплюється цілим комплексом забобонів про невпокійні душі. У давнину у слов’ян заручні небіжчики (ті, що не зуміли покинути цей світ) перетворювалися на нове — нечисту силу чи дух. До них відносять:

  • русалок;
  • потопельників;
  • вампірів;
  • злих подорожніх парфумів;
  • чортів.

До групи ризику потрапляли нехрещені діти, чаклуни, відьми, самогубці, мандрівники, яких не було кому поховати. Сьогодні у формі привиду реалізується людина, у якої залишилися незакінчені справи, чия душа не упокоїлася через окультизм чи недотримання похоронної церемонії.

Здебільшого всі привиди злі. Вони прагнуть помститися кривднику, нагадують себе родичам. Мешкають не лише на цвинтарях, а й на місці смерті, катастроф. Дехто прив’язаний до конкретної людини: вбивцю переслідує душа жертви, прагне спокути.

Добрі невпокійні душі займаються захистом роду, стають супровідними. Їхню силу використовують деякі екстрасенси в роботі. Це не є спіритизмом, тому що не належать потойбічному світу.

За слов’янськими забобонами, покійники, що не зуміли покинути цей світ, перетворювалися на нечисту силу чи дух.

Як виглядають

Зазвичай привид розмитий або чіткий силует людини, схожої на померлого. На фото або відео відображається світлою плямою, розмитістю, незрозумілим світлом. Їхнє матеріальне втілення не дозволяє безпосередньо контактувати з тілом, але здатне вселятися в предмети, тварин.

Привид з’являється лише один раз, може попередити того, хто побачив про небезпеку. А привиди регулярно матеріалізуються на одному місці або за схожих обставин.

Інший підвид – полтергейст. Це частина душі чи енергії, яка хуліганить, займається дрібним шкідництвом чи завдає шкоди через вогонь. Часто це втілення людей, які загинули під час пожеж.

Способи захисту

Релігійні люди звертаються для вигнання або заспокоєння душі, що є, до священика. Він проводить обряд освячення місця, або радить усунути недоліки під час поховання. Інші віддають перевагу екстрасенсам, що використовують білу або чорну магію. Від слабкої примари можна позбутися:

  • встромивши на місці матеріалізації гострий предмет з металу, міді, заліза;
  • обсипавши його сіллю;
  • прочитати молитву та відмахнутися правою рукою;
  • надіти річ навиворіт, піти не обертаючись.

Зі знайомими привидами можна розпочинати розмову. Вони попереджають про небезпеку, дають слушні поради. З незнайомими ніколи не розмовляють, не повертаються спиною. Носять із собою мішок із сіллю, натуральні камені-талісмани.

Привиди знайомих за життя людей під час зустрічі попереджають про небезпеку чи дають поради

Наукові докази проти свідчень

Свідчення очевидців клінічної смерті розвінчують медицина, екстрасенсів викривають скептики. Фізики дають наукові спростування привидів. Існують контраргументи на наведені вище теорії про потойбічне життя, привиди, реінкарнацію.

Природа навколосмертних переживань

Наукові факти відчуття під час клінічної смерті пов’язують із фізіологічними процесами в організмі:

  • тунель виникає через ефект тунельного зору;
  • відчуття польоту – через порушення вестибулярного апарату;
  • бачення викликані галюцинацією;
  • спалах з’являється через пересвіт сітківки.

На думку вчених, зміст видінь залежить від індивідуальних особливостей: релігійні люди бачать Бога, атеїсти – померлих родичів чи просто світло.

Спогади про минулі життя при практиках у психології пов’язують із кількома чинниками: блоковані і трансформовані травмуючі спогади, ефект дежавю, самонавіювання.

Переселення душ

У свідченнях стверджують, що при спогадах про минуле життя мають знання про карту міста, в якому ніколи не бували події, що не відбулися, регулярні сновидіння з одним і тим же сюжетом, високу інтуїцію. Ці фактори пояснюють:

  • підсвідомою роботою, неочевидними висновками про подібність архітектури міст;
  • витісненням і вуалюванням травмуючих подій з психіки (якщо людина тонула в дитинстві, то в дорослому віці може регулярно бачити сновидіння про аварії корабля).

Люди, які говорять невідомими мовами, стають об’єктом дослідження лінгвістів. Часто це виявляється випадковий набір звуків чи символів, не схожих на жодну мертву чи сучасну мову, діалект.

Скептики проти магів

Екстрасенси перевіряються у всьому світі премією Гаррі Гудіні. За умовами конкурсу, людина, яка довела свої надздібності при подвійному сліпому експерименті, отримує весь фонд.

Щоправда, розробники повністю виключають момент вгадування, математичного розрахунку чи прийомів холодного читання. Бюджет конкурсу в Росії – 1 млн рублів. Поки що жоден із претендентів не зміг довести наявність паранормальних здібностей.

Спростування привидів

Фото та відео з нібито привидами, привидами вивчають та спростовують із наукового погляду. Часто це виявляються візуальні ефекти, що потрапили на лінзу пил, комахи, бруд. Відзначають гру світла та тіні, навмисну фальсифікацію. Наука висуває контраргумент, що існування привида може бути доведено фото чи відео.

Основна причина – він у світі езотерики буде ефемерною сутністю, згустком енергії, тонкою матерією, телепатичним сигналом. Жоден із цих видів кодувань не здатний зафіксувати об’єктив.

Офіційна наука не вірить у примар, списуючи незрозумілі феномени на гру світла та тіні чи фальсифікацію

А галюцинації, бачення, у т. ч. слухові, вважають варіантом нервового розладу, стресу або початком психічного захворювання:

  • розлад особистості;
  • шизофренії;
  • параної;
  • тривожний синдром.

Незалежно від релігії, що сповідується, особливостей культури, завжди потрібно враховувати ризик проблем з психічним здоров’ям. Раніше людей з епілепсією вважали одержимими дияволом, божевільних юродивими. Сучасна медицина намагається усунути гострі стани, але частина з них невиліковна, тільки доводиться до стану ремісії. Поки що надійних доказів про потойбічне життя не існує, а теорії будуються на традиціях та свідченнях.

You May Also Like

More From Author