Огляд Diablo Immortal – Донат наше все?

Blizzard Entertainment, новини про яку за останні пару років підходять швидше для жовтої преси, ніж для профільних ресурсів, оживила, нарешті, одну зі своїх найдавніших і найулюбленіших фанатами серій. Щоправда, не зовсім так, як багато хто хотів би – нова Diablo Immortal вперше в історії компанії стала мобільною грою – але чи так це погано насправді? Чи зможе гра перервати «чорну смугу» Blizzard чи стане її закономірним продовженням? Розберемося у нашому огляді.

• Розробник: Blizzard Entertainment, NetEase
• Видавець: Blizzard Entertainment
• Дата виходу: 2 червня 2022 року

Почнемо з того, що Immortal – це все ж таки не зовсім Blizzard. Гра розроблялася спільно з китайською студією NetEase, партнером Blizzard з просування ігор на китайському ринку. Логотипи обох компаній на першому екрані при запуску гри стоять пліч-о-пліч. Через це багато хто ще мало не з анонсу навісив на нову Diablo тавро «китайської мобілки», якій під силу лише поглумитися над кращими почуттями фанатів. Але чи це так насправді?

Скоріше ні ніж так. Незважаючи на всі притаманні мобільним free-to-play іграм вади, про які ми поговоримо в наступному розділі, Immortal вміло приваблює гравця – чи це фанат Diablo або повний новачок. Пролог виконаний просто зразково-показово, і на мій скромний і старомодний погляд це чи не найкраща частина гри. Персонаж, уміння, квести, прокачування, лут – нічого зайвого.

ВСЕ Ж ТАКИ МОБІЛЬНА

Але, на жаль, пролог виявляється оманливим, і після його завершення мобільна Diablo буквально з ходу показує свою «мобільність», аж до раптового включення чату та пов’язаних з щоденними подіями та бойовим пропуском елементів інтерфейсу. Відчуття таке, ніби обкотили із цебра з крижаною водою.

В цілому все це, звичайно, очікувано від мобільної гри, але після Diablo III трохи незвично. Якщо там для доступу до пригод та порталів дерзань треба було спочатку пройти кампанію, яка сама по собі виступала як певний туторіал, то тут елементи «ендгейма» вводяться в гру вже по ходу проходження сюжетної частини.

Багато хто скаржиться на гриндвол – і це не безпідставно, але бувало і гірше. На рівнях вище 30-40 «пилососити» щоденні доручення «убий N монстрів», а також різноманітні підземелля та портали для прискорення прокачування все-таки доведеться. Причому не без умовностей – завдання можуть видати у вже давно пройденій за сюжетом локації, переміщення до якої буде миттєвим. Сюди ж – безліч ігрових валют і заплутана система магазинів, у кожному з яких продається щось своє за конкретну валюту.

Також у мережі є свідчення про те, що відсутність вкладень реальних грошей трофеї в підземеллях і порталах сильно втрачають якість і кількість. Наприклад, для проходження порталів важливі гліфи – спеціальні посилення, що підвищують складність та покращують видобуток. Частково їх можна отримати внутрішньоігровими методами, але найкращі з них у більшій кількості продаються лише за преміальну валюту, а отже реальні гроші.

Особливо вульгарні гравці вже порахували, що для покупки всього асортименту предметів для одного персонажа потрібно 110 тис. доларів. Причому розщедрюватись доведеться на кожного з персонажів окремо – бонуси не передаються між персонажами одного облікового запису.

ЧАС ЧУДОВИХ ІСТОРІЙ

Сюжетно Immortal посідає місце між дією другої та третьої номерних частин серії та досить непогано розвиває її лор – наприклад, ми зможемо ближче познайомитися з Декардом Каїном, з якого починається Diablo III. Але будемо чесні –серія Diablo, починаючи з першої частини – це взагалі не про сюжет, це про «закликати ворога до смерті». У випадку з мобільною версією – затопати, хоча гра підтримує і контролери.

Тому ніяких складних моральних дилем, заплутаних квестів і хитромудрих варіантів вибору в діалогах чекати не варто. Сюжет лінійний і простий, як 5 золотих монет, і служить скоріше фоном для зачистки локацій від монстрів та вибивання лута. З одного боку, це досить прісно і похмуро, з іншого – Diablo так було завжди. Як приємна дрібниця – всі діалоги озвучені, щоправда, тільки англійською, китайською та корейською, на догоду найперспективнішим з погляду монетизації ринків для мобільних ігор.

ДІЙСНО DIABLO

А ось геймплей перенесено практично ідеально. Це майже ідентичний Diablo III процес «спинномозкової» бійні з монстрами, основна ідея якого – правильний підбір умінь, які послідовно розкриваються з отриманням нових рівнів.

Складність рядових ворогів тривіальна – йди собі та бий базовою атакою чи вміннями. З умінь у пошані ті, що накривають велику площу. Традиційно для Diablo у грі є боси та унікальні монстри. Ось з ними іноді доводиться трохи піднапрягтися і не тільки бити всіма можливими способами, а й якось уникати їх атак, але в цілому відвертатися тут легко, це не якийсь Dark Souls.

Класи персонажів – все ті ж самі, що і в третій частині, за винятком чаклуна: варвар, хрестоносець, чернець, мисливець на демонів, некромант і чародій. Кастомізація мінімальна, але інвентар тепер радує агресивною тривимірною моделлю персонажа, що змінює вигляд відповідно до одягнених шмоток.

Що стосується шмоток, то тут на нас чекає знайома всім фанатам Diablo та інших подібних ігор «колірна диференціація штанів» на звичайні (сірі), рідкісні (сині), епічні (жовті, двічі «ку») та легендарні (червоні) предмети. Чим кращі речі, тим рідше вони випадають з ворогів – правда, тут все присмачено мобільними механіками, що практично виключають випадання якісного лута на найвищих рівнях без вкладень реальних грошей, але проходження кампанії це практично не торкається.

Система прокачування та параметрів примітивізована навіть у порівнянні з рештою серії Diablo. Ніяких дерев умінь (від них відмовилися ще в Diablo III), очок для підвищення характеристик з кожним рівнем, логічних та різноманітних параметрів речей. В основі всі елементи спорядження додають або шкоду, або здоров’я, як магічні ефекти – бонуси до характеристик, які з рівнями більше не прокачуються, і вмінням.

Легендарні предмети можуть змінювати дію деяких умінь – на цьому ґрунтуються варіанти розвитку персонажів, які тут формалізовані та описані в окремому розділі. В іншому ж синергія умінь знаходиться на зародковому рівні в дусі «оглуши/добей», і до шедевральних поєднань якоїсь Divinity їй далеко.

На місці і досить проста в освоєнні система апгрейду та інкрустації спорядження самоцвітами, і групові механіки – можна набрати загін чисельністю до 4-х осіб на підземелля, або просто блукати по вечірньому Вестмаршу разом, а не на самоті. Групи потрібні не просто так – з ними покращуються трофеї. З підбором та пошуком проблем жодних – принаймні протягом першого тижня після виходу гри. Народу вистачає, і безпечні зони стають схожими на MMORPG – настільки вони перевантажені гравцями.

МОГИЛКИ НА МОБІЛЦІ

Що у Diablo Immortal, безумовно, на висоті, так це технічне виконання. Графіка і звук завдяки технологіям, що значно крокували вперед за минулі роки, навіть на екранах смартфонів виглядають і звучать краще Diablo III на ПК, що, втім, не дивно – останній зовсім недавно виповнилося 10 років.

Звичайно, для повноцінного відображення всієї пишноти потрібно не найслабший смартфон. Тестували гру на iPhone 13 Pro, Motorola G9 Plus та Samsung Galaxy S8. Старий флагман Samsung тягнув на грані грабельності і сильно грівся, середньобюджетник Motorola працював, але гра виглядала досить непоказно.

На iPhone 13 Pro все було чудово навіть у 60 FPS із максимальною деталізацією. Всі ці птахи, злякані гравцем, що розсипаються при проходженні поряд стіни, падаючі надгробки могил дуже здорово додають атмосфери. Баги, звичайно, присутні – кілька разів гра у мене з незрозумілої причини вилетіла. Але їхня кількість настільки мізерна, що говорити про серйозний вплив на грабельність не доводиться.

Управління теж зроблено досить чудово, причому грати із сенсорним екраном чи не зручніше, ніж із контролером. Геймпад до Android-смартфонів можна підключити по дроту або Bluetooth, і при його використанні під осередками умінь з’являються підписи кнопок, а в меню – курсор, що пересувається лівим стиком. З дива – основна дія/підтвердження чомусь прив’язана до кнопки B, і якщо атаку ще можна переналаштувати, то в інтерфейсі та меню цю прив’язку змінити ніяк не можна.

ВЕРДИКТ

Підсумовуючи, можна сказати, що Blizzard та NetEase не обдурили геймерів ні на йоту – їм справді вдалося створити справжню мобільну Diablo. Immortal – це справді повноцінна Diablo та дійсно мобільна гра до мозку кісток. Проблема лише тому, що це передбачає як переваги, так і недоліки. Можна багато лаяти Immortal за одноманітність, примітивізм та витягування грошей, але це було не просто очікувано, а практично зумовлено.

У той же час це дійсно добротна з технічної точки зору гра, яка нехай і не врятує повною мірою репутацію Blizzard після провального рімейку Warcraft III, маневрів з Overwatch 2 і абсолютно туманних перспектив Diablo IV, але точно стане вагомою віхою в мобільному геймінгу. Заслуговує на те, щоб пройти кампанію – це цілком можливо без вкладень реальних грошей.

Скачати Diablo Immortal на Android

Скачати Diablo Immortal на iOS

Скачати Diablo Immortal на PC