Дегельмінтизація кішок

Зараження глистовими инвазиями схильні не тільки кішки, які відвідують вулицю, а й тварини, що ведуть домашній життєвий спосіб. Паразити можуть оселитися в будь-якому органі домашнього улюбленця, проте найчастіше страждає шлунково-кишковий тракт кішки. Виділяються глистами продукти діяльності сильно отруюють організм тварини і руйнують іммуннітет. Більшість глистових хвороб, що зустрічаються у кішок, передаються людині, тому потрібно систематично поводити кішці обробку від паразитів – дегельмінтизацію.

Коли необхідна дегельмінтизація кішок

Деякі господарі кішок вважають, що, якщо чотириногий улюбленець позбавлений вільного вигулу, обробляти його від глистів немає необхідності. Подібна заява повністю помилково, так як навіть у пухнастих домосідів бувають гельмінти. У житло людини яйця глистів потрапляють наступними шляхами:

• На вуличному взутті. Джерелом зараження гельмінтозами є хворі тварини, що виділяють яйця паразитів в навколишнє середовище через випорожнення. Ненавмисно наступивши на подібні фікалії людина ризикує принести в будинок небезпечне для кішки глистове захворювання.
• З їжею, яка не пройшла термообробку. Годування тварин сирим м’ясом і рибою з часом призводить до зараження вихованця гельмінтами.
• З ектопаразитами. Дуже частими комахами, що зустрічаються у кішок, є блохи. Ці невеликі кровососи дуже часто стають перехідними (тимчасовими) господарями окремих видів черв’яків.

Дегельмінтизація кішок проходить з метою позбавлення тварин від глистів, які зі свого боку здатні вражати внутрішні органи кішки (селезінку, серце, печінку, кишечник). Паразити харчуються корисними речовинами, що надходять в організм тварини, завдяки цьому порушується робота багатьох органів знаходяться всередині кішки. Виділяючи продукти власної діяльності, глисти викликають сильну інтоксикацію у тварини, через що можливий розвиток анемії. Крім того, паразити дуже часто стають основою порушення травної, серцевої і дихальної діяльності організму тварини.

Обробці від глистів підлягають не тільки дорослі кішки, але і невеликі кошенята. Глистяні інвазії часто передаються при внутрішньоутробному розвитку, тому дегельмінтизація кошенят проходить, як тільки малюки досягнуть 3-х тижневого віку. Проганяти глистів потрібно поквартально, проте деякі фахівці дозволяють проводити цю процедуру двічі на рік.

Перед кожним вакцинуванням тварини також потребують обробки від глистових інвазій. Вакцинація від вірусних та інфекційних хвороб вважається сильним стресом для організму вихованця, і, якщо кішка заражена гельмінтами, після щеплення у неї можуть з’явитися серйозні ускладнення.

Тому доведеться проводити дегельмінтизацію перед вакцинацією. Зазвичай обробка від глистів призначається за 2 тижні до планованої дати щеплення. Також, дегельмінтизацію доведеться проводити котам перед проведенням процедури кастрації.

Тільки підготовлений майстер здатний правильно вибрати хороший проти глистів препарат. Самостійне використання антигельминтного кошти провокує важливі наслідки для здоров’я кішки і навіть викликати смертельний результат. На випадок, коли тварина сильно заражене глистами, групова загибель паразитів призводить до серйозної інтоксикації котячого організму, тому як правильно врятувати вихованця від черв’яків, порекомендує тільки ветлікар. Медичний препарат задається тварині одноразово, упереміш з кормом. Через 10 днів процедуру рекомендується повторити, для того, щоб убити вилупилися з яєць личинок паразитів.

Види гельмінтозів

Глистяні захворювання у кішок викликаються всілякими видами гельмінтів, один від одного відрізняються за розмірами, формою, способам розмноження і харчування. Більшість гельмінтів загрожують вашому здоров’ю, тому потрібно чітко ознайомитися з кожним з видів черв’яків.

Гельмінтози розділені на 3 основні групи:

1. Цестоди (стрічкові черв’яки). Глисти мають тіло плоскої форми, довжина гельмінтів може змінюватися від 10 см до півметра і більше. Тіло хробака складається з великої кількості сегментів (члеників), в яких розвиваються яйця гельмінта.
2. Нематоди (круглі черв’яки). Довжина тіла зазвичай від 2 мм, але в певних запущених випадках захворювання нематоди можуть досягати довжини до 10 см.гельмінти живуть здебільшого в тонкому відділі кишечника, харчуючись кров’ю власного господаря. Дуже часто при нематодозах кішка страждає від сильної анемії.
3. Трематоди (сосальщики). Паразити даного виду зустрічаються набагато рідше ніж цестоди або нематоди. Проникаючи в організм тварини, сосальщики паразитують в печінці або підшлунковій залозі, приводячи до важких розладів функції органів.

Стрічкові глисти, що мешкають в організмі кішок, викликають такі захворювання, як дипилидиоз (гельмінт, що досягає по довжині близько 70 см, що локалізується в кишечнику), дифиллоботриоз (довжина хробака може бути більше одного метра, живе в кишечнику), альвеококкоз (Стрічковий паразит з довжиною тіла близько 4 мм, розвивається у відділах кишечника).

Нематоди призводять до подібних захворювань, як анкілостомоз (черв’як розміром близько 2 мм, харчується кров’ю), аскаридоз (довжина хробака від 2 до п’яти сантиметрів, живе в печінці або кишечнику кішки), токсокароз (гельмінт, що мешкає в кишечнику).

Трематоди викликають такі хвороби як фасциолез, опісторхоз. Паразитують гельмінти здебільшого в жовчних протоках печінки і підшлунковій залозі. Сосальщики мають невеликий розмір тіла і потужні присоски, завдяки яким паразити кріпляться до органів всередині кішки.

Всі гельмінтози небезпечні для здоров’я кішок, наприклад, подібне захворювання як токсокароз здатне передаватися навіть з материнським молоком від кішки до кошеняти. Хворий кошеня, при відсутності раннього лікування, в основному, живе нетривалий час. Крім того, відомі випадки зараження токсокарозом і людини.

Цестоди представляють не меншу небезпеку як для кішки, так само і для її господаря. У багатьох випадках від стрічкового гельмінта складно позбутися. Глист має сколекс з гаками, завдяки якому він міцно впроваджується в стінки кишечника жертви. Дуже часто, після процедури дегельмінтизації, паразит гине, а сколекс залишається всередині організму господаря. Після декількох тижнів з решти розвивається нове тіло паразита. Боротися з цестодами потрібно тільки потужними протиглистовими препаратами.

Симптоми зараження кішки глистами

Навіть дуже уважний господар не завжди здатний запідозрити, що пухнастий улюбленець заразився глистами, так як вираженість симптомів сильно залежить від чисельності гельмінтів, що живуть в організмі кішки. Якщо захворювання не прийняло широкий масштаб, ніяких ознак глистової інвазії можливо і не буде.

На те, що кішка заражена гельмінтами вказують наступні ознаки:

• постійний пронос або запори;
• втрата ваги тварини;
• важке дихання;
• тьмяність і патологічне випадання шерсті;
• свербіж в області ректального отвору;, іноді з глистами;
• в екскрементах і біля ануса помітні ділянки або цілі черв’яки; або слизом; або навпаки, напади сильного обжерливості;
• збільшення обсягу порожнини живота; ;
• сильна стомлюваність, постійний сон;
• затримка розвитку у кошенят;
• викидні у вагітних самок;
• блідість слизових оболонок;
• судоми і паралічі кінцівок.

Найбільш яскраво ознаки глистової інвазії з’являються у маленьких кошенят через слабкість імунної системи. Чим менше тварина за розмірами, тим вище у нього шанси на смертельний результат.

Дегельмінтизація кішок

При підозрах на гельмінтози кішку потрібно негайно показати професіоналу. Діагностика глистових інвазій проходить за допомогою копрологического аналізу на яйця гельмінтів. Потрібно враховувати, що при недавньому зараженні вихованця, копрологія може не виявити яйця черв’яків, тому аналіз слід повторити 2 або 3 рази з тижневим інтервалом.

Після постановки точного діагнозу призначається лікування протигельмінтними засобами. Сказати про те, як правильно вибрати препарат для дегельмінтизації, може виключно фахівець високої кваліфікації.

Лікування глистових інвазій зводиться до знищення гельмінтів і їх виведенню з організму кішки, усунення симптомів хвороби і ознак інтоксикації.

Протигельмінтні препарати випускаються в декількох формах:

• краплі на холку; ;
• паста;
• суспензія.

До дуже часто використовуваних і успішним препаратів від гельмінтів можна віднести:

1. Дронтал-випускається у формі таблеток і має великий спектр дії. Активні речовини лікарського засобу-Пірантел і празиквантел, дозволяють врятувати вихованця від стрічкових і круглих черв’яків. 1 таблетка препарату розрахована на тварину з масою тіла більше чотирьох кілограм. Чи не застосовується для лікування вагітних самок і маленьких кошенят.
2. Мільбемакс-хороший препарат у формі таблеток, який призначений для дорослих тварин. Засіб має великий спектр дії. Основні активні компоненти препарату-мільбеміцин і празиквантел. Чи не дозволяється застосовувати для кошенят, які не досягли 1.5 місячного віку і вагітних кішок.
3. Профендер-випускається у вигляді крапель, що наносяться на холку кішки. Використовується для лікування як дорослих тварин, так і кошенят старше 8 тижнів. При обробці не можна дозволяти вихованцеві злизувати краплі, в іншому випадку можлива інтоксикація організму.
4. Празіцід-протиглисний засіб, що випускається у формі суспензії. У наборі до препарату додається спеціалізований шприц-дозатор, потрібний для легкого і точного введення лікарського засобу тварині. Празіцід бореться як з великими особинами гельмінтів, так і з їх личинками.
5. Дирофен – універсальний засіб проти гельмінтозів. Випускається у формі пасти, таблеток і суспензій. Використовується для позбавлення тварин від нематод і цестод. Чи не забороняється використовувати вагітним самкам і кошенятам старше 1.5 місяців.

Краплі і суспензії для дегельмінтизації мають слабовираженним ефектом лікування і більше підходять для попередження глистових інвазій. При запущених формах захворювання рекомендується застосовувати препарати в формі таблеток. Перед використанням таблетку дуже дрібно роблять дрібніше, перемішують з кормом і дають з’їсти тварині. Якщо кішка з якихось причин відмовляється приймати запропоновану їжу, таблетку можна дати повністю, поклавши її на корінь язика тварини або змішати з рідиною і влити вихованцеві в рот за допомогою шприца без голки.

Підібране засіб для дегельмінтизації варто використовувати строго, дотримуючись наявної інструкції. Самостійно призначати препарат не можна, виключно доктор здатний точно розрахувати безпечну для вихованця дозу ліків. Деякі засоби для дегельмінтизації як правило провокують розвиток алергії у тварини або викликати інтоксикацію організму, тому, якщо у кішки з’явилися ці симптоми як слабкість, млявість, запор або блювота, пухнастого улюбленця потрібно показати ветеринарному професіоналу.

Коли не можна проводити дегельмінтизацію кішок

Обробка від глистів-серйозне і відповідальний захід, який вимагає виконання деяких правил. Не всім кішкам не забороняється проводити дану процедуру. Дегельмінтизація не проходить, якщо:

• кішка знаходиться в стані вагітності;
• вихованець тільки що переніс втручання хірургічним шляхом або важке захворювання;
• кішка вигодовує потомство;
• у тварини є на тілі ектопаразити (в першу чергу потрібно позбутися від них);
• чотириногий друг хворіє інфекцією, не пов’язаною з гельмінтозами;
• кошеня не досяг 3-х тижневого віку.

Перед проведенням дегельмінтизації переконайтеся, що тварина не має інфекційних і вірусних захворювань, в іншому випадку у ослабленого вихованця вірогідна поява непередбачуваних складнощів.

Дегельмінтизація кішок-процедура, якій повинен систематично піддаватися кожен домашній вихованець, не залежно від відвідуваності вулиці. Глистяні інвазії легко передаються іншим домочадцям, будь то собаки чи інші тварини, а ще людині. Більшість гельмінтів надзвичайно небезпечні для життя людей, отже, для того щоб захистити власних близьких і рідних від паразитів, необхідно серйозно підійти до проблеми глистової інвазії у чотириногих улюбленців.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.