Оскільки співзалежність являє собою хронічний стан, вона, як і будь-яка залежність, може мати рецидиви. Однак стан зриву у співзалежного буває важче визначити. Без постійної роботи над програмою одужання і без належної турботи про себе старі почуття і способи поведінки, що перебувають, здавалося б, під контролем, можуть знову спливти на поверхню і вийти з-під контролю. Життя знову стає некерованим, а у співзалежного настає зрив.
Про те, що таке співзалежність і як справлятися зі зривами під час одужання, розповідає психолог Олена Гордєєва у своєму Instagram-блозі.
У період одужання від співзалежності або любовної залежності можуть траплятися зриви. І, за словами фахівця, це нормально.
«Повернення до старих хворобливих форм поведінки є невід’ємною частиною одужання. Це нелегко і навіть боляче, але природно.
І тут важливо розуміти, що найгірше, що ми можемо зробити — це чекати на досконалість, сварити себе за помилки. Прагнення до досконалості в одужанні завжди приноситиме нам біль і розчарування.
За винятком одного випадку, коли досконалістю ми назвемо здатність бути тими, хто ми є, і там, де ми перебуваємо зараз.
Ми говоримо собі: «сьогодні я приймаю себе такою, яка я є у своєму одужанні і саме там, де я є. Тут і зараз я перебуваю якраз там, де мені потрібно бути, щоб потрапити туди, де я маю намір бути завтра», — пише експертка (тут і далі орфографію і пунктуацію авторки збережено — прим.ред.).
Як підтримувати себе під час зриву?
Коли ми повертаємося до старих співзалежних моделей поведінки, необхідно звернути увагу на таке:
- Подбайте про свій спокій та емоційну стійкість настільки, наскільки це можливо.
- Відстороняйтеся від об’єкта залежності та своїх реакцій на нього.
- Постарайтеся «зірватися з гачка»: проаналізуйте, на що саме, на які події або вчинки ви реагуєте старими моделями поведінки, що ведуть вас дедалі далі в співзалежність.
- Досліджуйте свої почуття і висловлюйте їх, наприклад, на папері, але не тримайте в собі.
- Відмовтеся від токсичних емоцій.
- Нагадуйте собі про свої пріоритети.
- Подбайте про своє тіло.
- Аналізуйте, хто і в якій формі порушує ваші особисті кордони.
- Складіть список своїх страхів, а також список того, як ви можете себе в них підтримати.
- Складіть план: чого ви хочете в різних сферах життя, що потрібно зробити, щоб цього досягти.
- Зверніться по допомогу до фахівця або в групи підтримки.
- Заручіться підтримкою людей, які вас розуміють.
- І в жодному разі не сваріть себе за те, що чините по-старому.
Як будь-яку хорошу звичку, запобігання зриву і стійке підтримання здорового способу життя важко засвоїти. Нам потрібно навчитися розуміти, що запобігання зриву — це спосіб життя.
«Але запам’ятайте, що тільки повних знань недостатньо. Знання потрібно неодмінно застосовувати на практиці. Несіть нові думки у свої сім’ї та іншим людям, які страждають від дисфункціональних стосунків.
Дуже важливо пропонувати підтримку подібним до вас схильним до зриву людям, а не засуджувати їх. Самим продовжувати досліджувати і вивчати способи свого одужання», — пише експертка.