“Дон Кіхот”: короткий зміст та аналіз

Мігель де Сервантес написав твір, який назвуть одним із найвпливовіших в іспанській та основоположних у західній літературі — «Дон Кіхот». Короткий зміст допомагає зрозуміти сенс роману та познайомитися з важливим для світової культури твором. Розповімо про нього докладніше.

«Дон Кіхот»: короткий зміст

Щоб зрозуміти короткий зміст «Дон Кіхот», потрібно знати структуру роману. Ювілейне видання, присвячене 400-річчю роману, складається з чотирьох частин, розбитих на глави. Перша містить з першої по восьму глави, друга — з дев’ятої по 14-ту, третя — з 15-ї по 27-ту, а четверта — з 28-ї по 52-ту. Більшість глав роману мають стандартну структуру.

Після назви глави йде формула «в якій розповідається/оповідається». Наприклад, назва розділу, що відкриває роман, — «Розділ I, в якому оповідається про вдачу і звичаї знаменитого ідальго Дон Кіхота Ламанчського», а останнього — «Розділ LII про суперечку Дон Кіхота з пастухом і про рідкісну пригоду з бичуючимися, яку наш лицар у поті чола свого довів до щасливого закінчення».

«Дон Кіхот»: ключові персонажі

Перш ніж читати роман «Дон Кіхот» у скороченому вигляді, важливо познайомитися з його ключовими персонажами:

Збіднілий дворянин, пригодам якого присвячений роман. Впавши в безумство, він бере собі псевдонім Дон Кіхот.

У перших двох розділах Сервантес дає опис героя. Йому близько 50 років. Обличчя виснажене. Він наполовину лисий. У нього орлиний ніс і великі опущені вуса. Також з опису відомо, що в Алонсо довгі зморшкуваті руки та ноги.

Селянин, який працював на землях Кехана. У перекладі з іспанської Panza означає ‘живіт’, ‘черево’. Філософ і письменник Мігель де Унамуно назвав Санчо втіленням іспанського народу. Протягом роману він виголошує довгі монологи і сипле народними прислів’ями.

Санчо має дружину та доньку, які не проти того, що він вирушив із Дон Кіхотом у подорож. Останній обіцяв Панса зробити його губернатором острова. У другій частині роману Санчо розуміє, що влада йому не потрібна.

Оповідання «Дон Кіхот» не буде повним без згадки дами серця ключового персонажа. Реальна героїня — Альдонса Лоренсо — дівчина з села Ель-Тобосо.

Вона вирощує свиней і не дбає про доброчесність, має славу сільської повії. Дон Кіхот називає її Дульсінеєю (від іспанського dulce — ‘солодкий’).

Герой описує її, використовуючи штампи того часу. Тому в героїні золоте волосся, коралові губи, перлинні зуби та руки білі, як слонова кістка.

«Дон Кіхот»: сюжет

Роман «Дон Кіхот», короткий переказ якого починається зі знайомства з героєм, оповідає про дворянина Кіхано. Начитавшись лицарських романів, він пошкодився розумом і вирушив у дорогу.

У нього був кінь на прізвисько Росинант, давній щит і фамільний спис. Він зробив дівчину Альдонса Лоренсо дамою свого серця, назвавши Дульсінеєю. Дорогою він забрів у замок, яким виявилася звичайна таверна. Розповіді дивака знатно повеселили завсідників, і вони пригостили подорожнього їжею і випивкою.

Дон Кіхот загордився, що господар «замку» (таверни) має зробити його лицарем і провести обряд посвяти. Перед посвятою він зобов’язався провести нічне пильнування. На запитання про гроші Дон Кіхот відповів, що не читав про них у романах. Господар пояснив герою, що якщо романи не розповідають про гроші або чисті сорочки, то це ще не означає, що благородні лицарі ними не користуються.

Серед ночі погонич мулів вирішив дати води тваринам, але зіткнувся з опором Дон Кіхота. Вранці господар, щоб уникнути неприємностей, посвятив героя в лицарі. Той вирушив додому, щоб захопити грошей.

«Дон Кіхот», короткий зміст якого продовжує сцена повернення додому, оповідає про дві знакові для героя зустрічі. Дорогою до дому він зустрів селянина, який б’є хлопчиська за борги. Той обіцяв припинити, якщо Дон Кіхот сплатить борг. Щойно герой зник з поля зору, побив хлопчиська.

Потім Дон Кіхот вирішив змусити купців визнати, що Дульсінея — найпрекрасніша з жінок, але був побитий. Після повернення додому односельці вирішили позбутися бібліотеки Алонсо. Вони були впевнені, що через книги герой зіпсував розум.

Алонсо зустрічає Санчо Пансу й обіцяє призначити його губернатором острова, якщо той стане його зброєносцем. Дорогою Дон Кіхот вступає в бій із вітряком. Він прийняв його за дракона. Зіткнення закінчується сумно для героя.

Санчо й Алонсо зупинилися на заїжджому дворі. Служниця пробиралася на побачення, але через темряву переплутала напрямок і потрапила до Дон Кіхота. Зчинився галас, зав’язалася бійка, в якій лицар і його супутник сильно постраждали.

Роман «Дон Кіхот», читати короткий зміст якого цікаво людям різних поколінь, продовжують такі події:

• Зіткнення зі стадом овець. Герой прийняв тварин за військо ворога і спробував почати бій, але пастухи його відігнали камінням. Після поразки від пастухів Санчо нарік героя Лицарем Сумного Образу.
• Бій із цирульником, який одягнув мідний таз, щоб захистити голову від дощу. Дон Кіхот прийняв його за ворожого лицаря і відібрав головний убір. Ця перемога стала його приводом для гордості.
• Звільнення каторжників. Герой розігнав варту і зажадав від звільнених вирушити до Дульсінеї з посланням. За це був побитий камінням.
• Каторжник вкрав осла Санчо. Дон Кіхот пообіцяв йому трьох тварин і відправив додому з листом до коханої і запискою родичці з проханням видати Санчо осла.
• Дорогою додому зброєносця зустріли священик і цирульник. Вони вирішили заманити героя додому і переконали Санчо, що Дон Кіхот зобов’язаний повернутися на прохання Дульсінеї. Це допоможе йому стати королем.
• Лицар вирішив, що не збирається повертатися, поки не зробить кілька подвигів. Тоді на допомогу односельцям героя прийшла дівчина на ім’я Доротея. Вона представляється герою як принцеса Мікоміконська і просить супроводити її додому.

Дорогою вони зустрічають лиходія, який вкрав тварину Санчо, і повертають осла власнику. Дон Кіхот пишається вчинком, але зустрічає хлопчиська, за якого заплатив. Той проклинає його.

Далі «Дон Кіхот», сюжет якого розгортається в знайомих місцях зі знайомими персонажами, переносить читача на заїжджий двір, де герої були побиті. Уночі Санчо з жахом вибігає на подвір’я, оскільки Дон Кіхот у темряві махав мечем і пробив кілька бурдюків із вином. Герой був упевнений, що бився з чарівником.

Знаходяться люди, готові допомогти односельцям супроводити героя додому, але тут сюжет робить ще один поворот. Спочатку на місце прибуває інший цирульник, який з вини лицаря позбувся таза і вимагає повернути майно. Потім на заїжджий двір прибувають стражники, щоб заарештувати героя за допомогу каторжникам.

Священик і цирульник з великими труднощами переконують їх, що герой несповна розуму і його потрібно доставити додому на лікування. З труднощами, але персонажам вдається доставити Дон Кіхота в рідний маєток під опіку племінниці та служниці.

Через місяць односельці відвідують героя і знаходять його при здоровому глузді. Але варто заговорити про лицарів, як його безумства повертаються.

Далі несподіваний поворот сюжету робить у романі Сервантес. «Дон Кіхот», короткий зміст якого продовжується звісткою про те, що Дон Кіхот виявився героєм книги. Дізнавшись про це, герой вирішує вирушити за новими подвигами. Але спочатку він має намір отримати благословення від коханої.

Проблема полягає в тому, що він не знає, де живе Дульсінея. Хитромудрий Санчо видає трьох селянок за Дульсінею та її супроводжуючих. Вони грубіянять Дон Кіхоту, і герой приходить до висновку, що його кохана зачарована.

Далі події розгортаються в такому порядку:

• Герой вступає у двобій з Лицарем Дзеркал і перемагає. Він дізнається, що під маскою лицаря ховався Самсон Карраско — автор тієї самої книги. Самсон видав себе за лицаря, щоб повернути героя додому.
• Дон Кіхот зустрічає візок із левами. Він називає себе Лицарем Левів.
• На річці Ебро він сідає в човен і потрапляє у вир від млинових коліс. Виживши після другої битви з млином, лицар змушений сплатити господарям човна збитки.
• Дон Кіхот знайомиться з герцогами, які запрошують його до себе в маєток, щоб потішатися. Вони пропонують відшмагати Санчо, щоб позбавити від чар Дульсінею, а потім відправляють бідолаху на острів, попередивши слуг, щоб ставилися до нього як до губернатора. Побувши недовго у володіннях, заради яких подорожував і терпів приниження, Санчо вирішує, що влада — це не його.
• Дон Кіхот залишає герцогів і прямує до Барселони. Дорогою на нього нападають розбійники, але їхній ватажок виявляється шанувальником книжки і супроводжує героя до міста.
• У Барселоні відбувається поєдинок із лицарем Білого Місяця. Герой переможений. Противником виявляється Самсон Карраско. Переможець вимагає, щоб Дон Кіхот повернувся додому на рік.

Повернувшись у село, герой вирішує відмовитися від лицарства. Незадовго до смерті він повідомляє, що має намір знову стати Алонсо Кехана. Автор повідомляє, що герой помер тихо і по-християнськи.

«Дон Кіхот»: аналіз твору

«Дон Кіхот» — роман знаковий, який справив не тільки істотний вплив на розвиток європейської літератури Нового часу, а й заклав основи літературної іспанської мови.

Ось на які особливості творіння Сервантеса звертають увагу критики:

• Задум та історія створення.

«Дон Кіхот», читати який сучасні любителі літератури звикли як один роман, насправді являє собою два твори — «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» і «Друга частина геніального лицаря Дон Кіхота з Ламанчі».

Перший був надрукований 1605 року. Причому Сервантес продав права на твір видавцеві Франциско де Роблесу. Той вирішив заробити на книжці та відправив значну частину тиражу (близько 400 примірників) до Нового Світу. Дорогою корабель зазнав аварії і до місця призначення дісталися лише 70 книжок.

Книга стала бестселером. Її видавали в інших країнах, але автор не отримував винагороди, оскільки права йому не належали.

1614 року вийшла книжка «Дон Кіхот Авельянеди». Це була пародія на Сервантеса. Досі достеменно не відомо, хто ховався під псевдонімом Авельянеда. Але мир йому вдячний за те, що він підштовхнув Сервантеса до створення продовження.

Продовження вийшло 1615 року і стало однією з найбільш продаваних книг свого часу. Читати «Дон Кіхот» сподобалося освіченій публіці по всій Європі.

• Тема та конфлікт твору.

Головним конфліктом твору є протиріччя між фантазією та дійсністю. Сервантес задумав роман як пародію на середньовічні твори про лицарів. У тексті критики знаходять відсилання до іспанських і французьких лицарських романів XIII-XV століть, а також італійських лицарських поем XVI століття.

Автор показує, як на зорі Нового часу зникала лицарська культура. Він відправив героя сучасною Іспанією, щоб читач міг переконатися в тому, що країна більше не потребує лицарів. Герой розуміє, що благородними вчинками не здатен змінити світ. Йому доводиться змиритися з дійсністю.

• Особливості композиції та жанр.

Сервантес «Дон Кіхот» написав як твір у жанрі бурлеск, для якого характерне створення комічного ефекту завдяки змішуванню високого й низького.

Роман став важливою віхою в розвитку європейської літератури. Він ознаменував відмову від драматичної єдності твору, що будувалася на класичній тріаді — місце, час і дія — і перехід до єдності тематичної.

Сюжет роману показує не одну дію в певному місці, а низку подій, які відбуваються в різний час. Герої подорожують, але періодично повертаються в село, на заїжджий двір та інші локації, описані раніше.

Дослідники підрахували, що у творі понад 600 персонажів, які представляють різні групи іспанського суспільства — від аристократії до каторжників і повій.

Ключовий персонаж — ідальго — один зі стану, який колись займав провідне становище в суспільстві. Його представники брали участь у Реконкісті, були конкістадорами в Новому Світі. Ідальго були носіями лицарської культури.

Але, завоювавши Новий Світ, вони розпочали епоху, яка зробила ідальго зайвими. До Європи хлинув потік золота, який кардинально змінив економіку, поклав початок ринковій економіці. Новому укладу потрібні були інші еліти.

На початку роману читач дізнається, що в Алонсо збереглися сімейні реліквії у вигляді лицарських обладунків і бібліотека лицарських романів. Його предки жили подвигами.

Алонсо намагається на якийсь час заповнити порожнечу буття, вирушивши в пригоди. Але стикається з реальністю, в якій немає ні драконів, ні чарівників, ні благородства. Це робить його Лицарем Сумного Образу — людиною, непотрібною епосі.

«Дон Кіхот» — великий твір, з яким має ознайомитися кожна культурна людина. Він став важливою віхою в розвитку світової літератури.

Унікальна добірка новин від нашої редакції