Site icon ІНСАЙДЕР

“Доктор Живаго”: короткий зміст та аналіз

Борис Пастернак написав книжку, яка стала одним із найбільш відомих і популярних творів радянського періоду на Заході, — «Доктор Живаго». Короткий зміст дає змогу розкрити основні сюжетні лінії та зрозуміти авторський задум. Розповімо про нього докладніше.

«Доктор Живаго»: короткий зміст

Щоб зрозуміти твір «Доктор Живаго», короткий зміст роману-епопеї, дізнайтеся найголовніше про його структуру та основні події:

«Доктор Живаго»: структура твору

Для читацького щоденника необхідний переказ книги «Доктор Живаго» коротко. Для цього важливо розуміти її структуру. Твір складається з двох книг. Перша книга містить глави з першої по сьому, друга — з восьмої по шістнадцяту. Наприкінці твору автор помістив вірші, які написав головний герой.

«Доктор Живаго», стислий зміст за розділами якого передати складно через значний обсяг твору, можна уявити у вигляді двох часових ліній. Перша починається в довоєнний час і закінчується подіями Першої світової війни, яка змінює долі героїв. Друга присвячена революційним подіям. Епілог переносить дію в 1943 рік.

У романі кілька персонажів. Вони час від часу змінюють соціальний статус і зустрічаються один з одним. Так Пастернак хотів показати, як змінюються долі людей під впливом зовнішніх обставин.

«Доктор Живаго»: перша часова лінія

Короткий зміст «Доктор Живаго» слід почати з представлення героїв, яким автор присвятив першу книгу твору.

Роман починається з похорону матері Юрія Живаго. Читач дізнається, що хлопчик народився в заможній сім’ї, але батько покинув його та матір і промотав усі статки. Юрія бере на виховання дядько, а потім він потрапляє в сім’ю Громеків, де знайомиться з Антоніною — донькою його благодійників.

Також читач знайомиться з єврейським хлопчиком на ім’я Міша Гордон. Під час подорожі потягом він був свідком самогубства Андрія Живаго — батька Юрія. Пізніше в гімназії він зустрінеться і з самим Юрієм, який стане його найкращим другом.

Олександр Олександрович Громеко — лікар. Одного разу він вирушає на виклик до Амалії Гришар, яка намагалася накласти на себе руки. Міша і Юра напрошуються поїхати з ним. У будинку Гришар відбувається знайомство Юрія та Лари — доньки господині. Там же з’являється ще один персонаж твору — адвокат Віктор Комаровський.

Від Михайла Юрій дізнався, що Віктор — це людина, причетна до загибелі його батька. З ним Андрій Живаго випивав перед самогубством.

Книга «Доктор Живаго», короткий зміст якої містить лише начерки сюжетних ліній, продовжується розповіддю про Лару Гришар. У 16 років вона виглядала як доросла жінка і поступилася залицянням Комаровського. Згодом стосунки з адвокатом стали їй у тягар. Доля зведе Лару і Юрія через кілька років.

Напередодні Різдва Юрій і Антоніна збиралися на ялинку до Свентицьких. Вони були близькими друзями, і Ганна Іванівна — мати Тоні — благословила їхні стосунки. Юрій дивився на проталину у вікні, і в його уяві народилися рядки вірша «Свічка горіла на столі».

У цей самий час Лара в розмові з другом дитинства Пашею Антиповим сказала, що єдиним засобом порятунку її від загибелі є їхнє швидке вінчання. У Свентицьких веселощі перервалися, коли Лара стріляла в Комаровського. Куля вбила іншу людину. Коли дівчину виводили з дому, Юрій згадав їхню першу зустріч. Повернувшись додому, герой дізнався, що Анна Іванівна померла.

За допомогою Комаровського Ларі вдалося уникнути покарання. Вона вийшла заміж за Павла, і вони перебралися на Урал. У них з’явилася дочка.

«Доктор Живаго»: друга часова лінія

Антоніна і Юрій також одружилися. Почалася війна, і Живаго відправили на фронт, якраз коли у нього народився син. Побачити новонародженого йому толком не вдалося.

Павло Антипов сумнівався в тому, що дружина його любить. Через це у них були непрості стосунки. Павло закінчив курси офіцерів і вирушив воювати. Лара стала медсестрою. Вона вирушила на фронт, щоб відшукати чоловіка. Підпоручик Галіуллін, який знав Павла, сказав Ларі, що бачив, як її чоловік загинув.

Почалася революція, армія розвалювалася. Живаго повернувся до Москви, щоб відвезти сім’ю на Урал. Дорогою він чув про повстання, які жорстоко придушував такий собі Стрельников, що воював із білими. Останніх очолював Галіуллін.

Сім’я Живаго осіла у Варькіні. Юрій приймав пацієнтів, упорядковував будинок і працював на городі. Несподівану допомогу він отримав від Євграфа. Зведений брат з’являтиметься у складні моменти в долі героя й надалі.

Живаго потрапив у місто Юрятин і в бібліотеці зустрів Лару. Вона розповіла, що грізний червоний командир Стрельников — це її чоловік Павло. Коли він брав місто, навіть не поцікавився, чи жива його сім’я.

Між Живаго і Ларою почався роман. Він тривав два місяці. Юрія мучила совість, і він збирався зізнатися Антоніні, але дорогою додому озброєні люди забрали його в партизанський загін. Два роки Живаго лікував хворих і поранених, перш ніж втекти.

Він опинився в Юрятині, коли місто взяли червоні. Знесилений, він дістався до будинку Лариси. Герой дізнався, що його родина повернулася до Москви. Пізніше він отримав лист від Антоніни, в якому було сказано, що сім’ю професора Громеко висилають із країни. Жінка зізналася, що любить його, але Юрій вільний будувати життя як хоче.

Живаго працював лікарем, Лариса викладала. Однак у них вбачали соціально чужі елементи. У місті лютувала надзвичайна комісія.

Невдовзі з’явився Комаровський і запропонував відвезти їх. Колишнього адвоката запросив уряд Далекосхідної республіки. Але Юрій знав про те, що Комаровський винен у смерті його батька і зіграв злу роль у житті Лариси, тому відкинув пропозицію.

Вони вирішили перебратися у Варькине. Село виглядало порожнім, але поява людей лякала більше, ніж виття вовків ночами. Лара повідомила, що вагітна. Коли знову з’явився Комаровський, лікар сказав, що Лариса має поїхати з ним. Він залишився на самоті, пив і писав вірші.

Його самотність була перервана появою Стрельникова. Вони розмовляли всю ніч про дитинство, долю країни, Ларису. Вранці Живаго пішов по воду, а коли повернувся, побачив, що Павло застрелився.

Довго добирався до Москви доктор Живаго. Короткий переказ книги продовжується появою героя в столиці на початку непу. Ось як розвивалися подальші події:

  • Кілька років герой прожив, видаючи невеликі книжки. Юрію сподобалася Марина, яка була дочкою двірника. Вони стали жити разом. У пари народилося дві доньки. Одного разу влітку Живаго зник. Марина отримала лист про те, що йому необхідно побути на самоті.
  • Вона не знала, що Юрій зустрів Євграфа, який дав йому грошей, знайшов кімнату, в якій колись жив Павло Антипов, і шукав місце роботи.
  • Дорогою до Боткінської лікарні лікарю стало зле. Він упав на бруківку і помер від серцевого нападу.
  • На похорон прийшло багато людей, зокрема Антоніна і Лариса. Від Євграфа вона дізналася, що її чоловіка Стрельникова не стратили, а застрелили у Варькиному. Незабаром саму Лара заарештували і відправили в табори.

У 1943 році друзі доктора Інокентій Дудоров і Михайло Гордон на фронті зустрічають прачку Таню. Вона розповідає їм свою історію. Виявляється, мати Лариса залишила її під час втечі з Комаровським сторожисі. Через деякий час сторожиха збожеволіла, а дівчинка виявилася сиротою.

Генерал-майор Євграф Живаго подбав про дівчину, а заодно видав вірші свого зведеного брата. Серед них був і «Свіча горіла».

«Доктор Живаго»: аналіз твору

«Доктор Живаго», аналіз за розділами якого проводили безліч літературних критиків, став одним із найзначніших творів у літературі ХХ століття. Борис Пастернак став номінантом Нобелівської премії з літератури.

Ось на що звертають увагу критики, аналізуючи твір:

  • Задум та історія створення.

Книгу «Доктор Живаго» Пастернак задумав написати безпосередньо під час революційних подій, але взявся до роботи тільки після Другої світової війни. Робота зайняла десятиліття. Автор писав по дві-три сторінки на день.

У журналі «Знамя» 1954 року з’явилися десять із 25 віршів, що завершують роман. Через два роки автор відправив рукопис у три радянські літературні журнали і отримав відмову.

Одночасно він передав копію в італійське видавництво. Під тиском влади Пастернак змушений був надіслати телеграму з вимогою зупинити видання, але на словах через знайомих передав, що роман мав бути надрукований.

Публікація стала світовою сенсацією. До поширення роману доклали зусиль емігрантські організації ЦРУ. У СРСР роман з’явився в самвидаві. Роман був номінований на Нобелівську премію.

На батьківщині влада організувала цькування письменника — він змушений був відмовитися від нагороди. До честі Нобелівського комітету він заявив, що відмова автора не скасовує значення твору. Премію отримав 1989 року син письменника. На батьківщині книга була видана лише 1988 року.

Центральною темою твору є доля особистості в епоху змін. З нею переплітаються інші теми твору:

  1. Самотність. Доктор Живаго страждає від самотності. Твір починається з похорону матері. Надалі, незважаючи на присутність у його житті інших людей, він залишається самотнім і помирає самотнім, пішовши з родини.
  2. Розчарування революцією. Герой демонструє, що ідеї нової влади йому чужі. Але більшою мірою розчарування проявляється у постаті Павла. Він захопився ідеєю, став вірним солдатом революції, але втратив сім’ю і зрештою наклав на себе руки, усвідомивши, що накоїв.
  3. Доля. Герої твору постійно зустрічаються один з одним. Складається враження, що їх пов’язують невидимі нитки.

Оригінальну інтерпретацію теми роману запропонував письменник Дмитро Биков. Він вважає, що головною темою є доля Росії, яку втілює Лара. Вона робить неправильний вибір, повіривши Комаровському, намагається виправити ситуацію, вийшовши заміж за Павла.

Перший втілює капіталістичний шлях, другий — революційну стихію. Зрештою, вона не в змозі бути ні з одним, ні з іншим. Щаслива Лара може бути з поетом Живаго. Але ні вона, ні він не готові до такого вибору. Вони здатні лише на короткий час побути разом.

  • Особливості композиції та жанр.

«Доктор Живаго», сюжет якого являє собою зустрічі обмеженого кола героїв у різних життєвих обставинах, побудований навколо однієї центральної фігури — Юрія. Він потрапляє в різні ситуації і притягує інших персонажів роману.

Твір викликав різку критику в радянські часи через відхід від традицій реалізму. Сюжет розвивається не лінійно, а циклічно, постійно зводячи персонажів у різні часові проміжки: війна — революція — неп.

Літературознавці визначають жанр твору як роман-епопея.

Юрій Живаго — типовий персонаж російської літератури, який має талант, але не здатний пристосуватися до зовнішніх обставин і від цього страждає.

Він рано втратив матір, і дитяча травма вплинула на його подальші стосунки з жінками. Він залишався з тими, хто міг про нього подбати. Антоніна була йому другом і опікуном, після повернення до Москви такою жінкою стала Марина. З ними він не міг побудувати стосунки, оскільки була турбота, але була відсутня пристрасть.

Лише Лара дала йому пристрасть, але вимагала турботи з його боку. Юрій виявився нездатним її надати, відіславши її з Комаровським.

Один із найбільш показових творів літератури ХХ століття написав Борис Пастернак. «Доктор Живаго», короткий зміст якого дає змогу познайомитися з ідеями автора, являє собою складний за композицією твір. Тож не дивно, що він витримав безліч видань різними мовами і був екранізований у різних країнах світу.

Унікальна добірка новин від нашої редакції

Exit mobile version