Site icon ІНСАЙДЕР

Глухі та дзвінкі приголосні – Що означають глухі та дзвінкі приголосні?

Дзвінкі та глухі приголосні Пригадай!

В другому класі ви знайомилися з глухими та дзвінкими приголосними звуками, їх правильною вимовою та написанням в кінці складу.

Повтори:

Дзвінкими називаються приголосні звуки, утворені з участю голосу і шуму.

Глухими — приголосні, утворені тільки шумом.

Запам’ятай!

Окремі дзвінкі й глухі приголосні звуки становлять пари: Дзвінкі: [б], [д], [д’], [з], [з’], [дз], [дз’], [ж], [дж], [г], [ґ]. Глухі: [п], [т], [т’], [с], [с’], [ц], [ц’], [ш], [ч], [к], [х]. Не мають пар дзвінкі звуки: [в], [м], [н], [н’], [л], [л’], [р], [р’], [й]. Не має пари глухий звук [ф]

Потренуйся!

1. Прочитай вірші. Знайди пари слів, що різняться дзвінкими і глухими приголосними. Випиши їх, підкресли парні дзвінкі—глухі приголосні.

  • В дощ шукав у лісі гриб, й захворів тепер на грип.
  • Лікував я довго зуб, на обід поїв лиш суп.
  • Вийшла Галя на торжок сливу продавати. Спродалася—та й від зливи почала тікати.

2. Заміни глухий приголосний дзвінким. Запиши слова, що утворилися. Склади речення з двома словами на вибір.

Коса— кіска— ліс— дочка— душ— плоди— жито— жити—

В українській мові розрізняють 32 приголосні звуки. 22 з них складають пари дзвінкий – глухий, і ще є 9 таких дзвінких і 1 глухий, які пари не складають.

Запам’ятай! Дзвінкі приголосні звуки в кінці слів та перед глухими в середині слів вимовляються дзвінко. 3. Прочитай слова, правильно вимовляючи дзвінкі приголосні в кінці слів та перед глухими в середині слів. Голубка зуб низько солодкий дід ліжко картуз друг різкий

Разом дзвінких звуків українською мовою – 22, а глухих -10.

Мета:

  1. поглибити знання учнів про дзвінких та глухих приголосних;
  2.  ознайомити з класифікацією звуків (сонорні, дзвінкі та глухі);
  3.  навчати навичкам правильної вимови дзвінких та глухих приголосних у слабких позиціях;
  4.  працювати з орфограмою “Перевірена згодна в корені”; 
  5. розвивати мову учнів, удосконалювати її культуру.

Приголосні звуки поділяються на глухі та дзвінкі.

Глухими приголосними називаються такі, що складаються лише з шуму, наприклад: [п], [ш], [с].

Дзвінкими приголосними називаються такі, які складаються з голосу та шуму, наприклад: [б], [ж], [з].

Глухі та дзвінкі приголосні

Глухі приголосні:

Дзвінкі приголосні:

Більшість дзвінких та глухих приголосних утворюють пари.

Не мають парних звуків глухі приголосні х, ц, год, щ (вони називаються шиплячими) і сонорні дзвінкі приголосні. Сонорними називаються приголосні, які складаються з голосу та шуму, але з переважанням голосу: [й], [р], [л], [м], [н].

В українській мові дзвінкі приголосні б, в, г, д, ж, з наприкінці слова і перед глухим приголосним не приглушуються, наприклад: хлі[б], обі[д], моро[з], ягі[д]ка, ка [з]ка, книжка[ж]ка.

Поети іноді підбирають слова те щоб поєднання звуків їх повторенням передавали звуки навколишнього світу. Такий прийом називають звукописом.

Приголосні звуки, особливості їх вимовлення

Звукове значення літер Щ, ДЖ, Д3

В українській мові буква щ завжди позначає два звуки [Щ].

Прочитайте вголос слова:

  • щирий [щирий] щось [щось]
  • щека [щека] щедрий [щедрий]
  • щипати [щіепйтие] щит [щит]
  • щілина [щілиша] щітка [щітка]
  • щовчора [шчовечора] щука [шчука]

Поєднання букв дж, дз у складі однієї мови означає один звук [дж] і [дз].

Необхідно стежити за злитою вимовою цих звуків.

Прочитайте вголос слова:

  • ходжу [ходжу] дзвін [дзвін]
  • джерело [джеиреило] деркало [зеркало]
  • джміль [джмйль] дзьобати [дзьобатие]

Літери дж, дз позначають два звуки [д] і [ж], [д] і [з], коли один із них входить до складу приставки, а інший – до складу кореня.

Прочитайте вголос слова:

  • підживити [піджевити] шдземний
  • відживити [віджіеватие] пземеля [підзеімель:а]
  • віджилий [віджилий] підзолистий [підз0листий]

• Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на звукове значення літери щ: щасливий [щасливий] вищий [вищий] щипати [щіЕпатиЕ] дощик [дощіЕк] щоденний [щоденний] прийдешній [щирий] щука [щука] щебетати [щЭибЭ“татыЭ] щезати [щЭизатыЭ] віщий [вищій] тямущий [тьамущій] трудящий [трудьащій] роботящий [роботьащій] щороку [щороку] • Прочитайте вслух дз:

дз

джаз [джаз] джемпер [джЕмпЕир] джерело [джЕирельцЭипіджива [піджа]

дзвінкий [дзвінкий] дзеленчаті [дзЭылЭинчатыЭ] дзьобати [дзь0батыЭ] відзначати [відзначатиЭ] підзаголовок [підзайловець]

• Прочитайте вголос українські та російські слова та запам’ятайте їх написання:

дж — щастя щастя щасливий щасливий вищий дощ що що ходжу ходжу воджу ж вожу саджу сажу сиджу сиджу дзвін дзвін дзвінок з дзвінок дзвонити зеркало — дзеркало Звукове значення букв Г, Ґ

Українська буква г читається як [h]. При вимові звуку [h] корінь язика відсувається до задньої стінки глотки.

Необхідно стежити, щоб середня частина мови не піднімалася вгору, як у вимові російського звуку [г] у слові господь.

Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на вимову звуку [h]:

  • багйто [байато] дорога [доройа]
  • голова [йолова] погода [пойода]
  • гудок [йудок] гукаті [йукате]
  • гуляти [йульатие] герой [йеир0й]
  • гнути [йнуте] готовий [йотовий]

Звук [h]не слід змішувати зі звуком [х]. Українські звуки [h] та [х] протиставляються один одному як дзвінкий та глухий. Якщо доторкнутися пальцями до гортані і по черзі вимовляти звуки [h] і [х], можна відчути, як із вимові звуку [h] вібрують м’язи гортані.

Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на вимову звуків [h] та [x]:

  1. гай [йай] (гай) гай [хай] (хай)
  2. голод [йолод] холод [холод]
  3. голодний [йолодний] холодний [холодний]
  4. грип [йрип] хрип [хрип]

Українська буква г означає вибуховий звук [ґ], який вимовляється як відповідний російський звук у слові гол.

Прочитайте вголос слова:

  1. ганок [ґанок] (ганок) ґуля [ґуля] (гуль)
  2. ґава [ґава] (ворона) ґрунт [ґрунт] (ґрунт) гарний [парний]
  3. геній [єньій]
  4. гніватися [Еньіватиесьа]
  5. голка [йолка] голос[йолос] гарячий [йар’ячий] глузувати [йлузувати] говорити [йорити] голова [йолова] голуб [йолуб] гора [Йора]
  6. гордитися [йорди’тиесьа] пані [Йосподиньа] гречка [Іречка] густий [Ьустий] вологий [волоІий] вигода [висновку] строгий [строквій]
  7. гордий [Йордий] горох [Йорох]
  8. гострий [Іострий] громада [йромада] дорогий [дорого] поганий [поІан] інший [інший]

друг [друІ] • Прочитайте слова, звертаючи увагу на звукове значення літер г і г: ґудзик [гудзіек] грати [Ірати] ґніт [ґньіт] (ґніт) ґазда [ґазда] (господар) ґвалт [ґвалт] аґрус [аґрус] ґраті ^ рати] гніт [йньіт] (гніт) ґандж [ґандж] (вада) ґердан ^рдан] ґрунтовний [Грунтовний] ґедзь [Гедз1]

• Вивчіть вирази, які вживають під час подяки.

Дякую. Дуже дякую. Щиро дякую.

Велике (сердечне, щире) спасибі. Дуже дякую за вашу турботу. Щиро вдячна за теплий прийом. Я вам дуже вдячний. Будь ласка, нема за що.

Дзвінкі та глухі приголосні

Приголосні звуки складаються з шуму або з голосу і шуму, оскільки при їх вимові повітря, що видихається, зустрічає перешкоду в ротовій порожнині у вигляді смички або зближення органів мови.

Розрізняють дзвінкі та глухі приголосні:

[п], [х], [к], [т], [ш], [с], [год], [і], [ф].

дуб [дуб] гараж [Іараж] підпис [підпиес] кладка [кладка] галузка [Іалузка]

завод [завод] важко [важко] казка [казка] швидко [швидко] чорногуз [чорноІуз]

В українській мові дзвінкі приголосні наприкінці слова та перед глухими зазвичай не приголомшуються, тобто вимовляються як відповідні звуки російської мови перед голосними.

Приголосний [в] на початку слова перед приголосним, у середині слова після голосного перед приголосним і наприкінці слова після голосного вимовляється як середній звук між [у] та [у]. Губи у цьому округляються і витягуються вперед. У транскрипції Цей звук позначається як [у]. Наприкінці слова [в] ніколи українською мовою не вимовляється як [ф]. • Прочитайте вголос слова:

вчитель [учітЕиль] вчора [вчора] впасти [упастиЕ] вхопити [упитиЕ] любов [льубоу] гнів [йньїу] мотив [мотиу]

довгий [доуйий] правда [прауда] мовчати [моучатиЭ] лев [лЭу] кров [кроу] батьків [батьків] детектив [дЭытЭыктыу] Перед глухими приголосними оглушується лише звук [з], коли він входить до складу приставки, і звук [h] у середині слова, при цьому [з] вимовляється як [с], а [h] – як ‘[X].

• Прочитайте вголос слова:

розписати [розпиЕсатиЕ] вогко [вохко]

розсипати [рос:ипатиЕ] нігті [ньіхтьї]

безплановий [бЕісплановий] кігті [кихтьї]

безкоштовний [безплатний] легко [лехко]

Перед дзвінкими приголосними глухі звуки вимовляються дзвінко.

Прочитайте вголос слова:

прохання [прохання] молотьба [молодьба]

боротьба [боротьба] вокзал [воґзал]

розкривати [розкривати] народ [народ]

безсмертний [беис:мертний] підспівувати [пвдсьпйвуватие]

безкрайній [беіскрайній] безпорадний [бе“зародний]

безперервно [беіспеирервно]

розпорядження [роспорьаджеинь:а] розсипати [рос:ипатие]

Прочитайте вголос українські та російські слова, запам’ятайте правопис приставок:

розповідати розповідати

розпізнавати розпізнавати

розсердити розсердити

розтривожити розтривожити

розформувати розформувати

безсніжний безсніжний

безплановий безплановий

відпити відпити

відсіяти відсіяти

відкрутити відкрутити

відточити відточити

відходити відходити

Запам’ятайте! В українській мові перед глухими к, п, т, ф, х пишеться приставка с-: списати, сказати, стримати, сфотографувати, схилити.

Прочитайте діалог в особах, випишіть та запам’ятайте незнайомі

вам висловлювання.

НА ПОШТІ

Скажіть, будь ласка, де можна купити поштовий папір та конверти?

Біля п’ятого вікна.

Там приймають рекомендовані та цінні листи.

Щиро дякую! А де приймають грошові перекази?

В іншому вікні. Гроші можна вислати поштою чи телеграфом. Потрібно тільки заповнити спеціальний бланк для грошового переказу. Але поспішайте, бо за півгодини пошту зачиняють.

Намагатимуся спіткати. Спасибі за пораду.

Використовуючи наведені нижче слова та вирази, складіть самостійно кілька речень.

Рекомендований лист, рекомендована бандероль, термінова телеграма, цінна бандероль, цінний лист, цінна посилка, вітальна листівка, поштовий переказ, зворотна адреса, адреса відправника, адреса одержувача.

Зверніть увагу! В українській мові є слова адреси та адреса, але вживаються вони в різних значеннях: адреси – це напис на поштовому відправленні; йдрес – це художньо оформлене письмове привітання. Правильно вживайте ці слова: домашня адреса, написати на конверті зворотну адресу, проживає за адресою, але вручити ювілярові адресу.

Тверді та м’які приголосні

В українській мові лише твердими є такі приголосні: губні [б], [п], [в], [м], [ф]; шиплячі [ж], [год], [ш], [ДЖ]; задньомовні [г], [к], [х]; ковтковий [к]. Ці звуки можуть лише частково пом’якшуватися перед i, а також перед я, ю в словах іноземного походження та в деяких українських словах. У транскрипції напівм’яку вимову таких приголосних позначаємо [‘].

• Прочитайте вголос слова:

голуб [Іолуб] білий [білий]

туш [туш] місто [місто]

багач [баМч] бюро [б’уро]

скрипаль [скріепач] пюре [п’уре]

верф [верф] збіжжя [зб’іж’:а]

любов [льубоу] сторіччя [сторіч’:а]

що [ще] Запоріжжя [запорі^’:а]

чому [чому] Поволжя [поволж’а]

Тільки м’яким виступає звук [й]. Інші приголосні можуть бути твердими та м’якими:

[д] [т] [з] [с] [ц] [л] [н] [р] [дз]

IIIIIIIII

[дь] [nt] [зь] [съ] [if] [лъ] [нъ] [ръ] [дЗь]

М’якими ці звуки бувають:

перед буквою ь: жовтень [жютеинь], сьомий [зйомий];

перед літерою і: сіль[сьиль], дім[дьим], ніч[ньич];

перед літерами я, ю, є: лякати [льакйтие], любити [льуби-тие], синє[синьеи];

перед наступними м’якими приголосними: майбутнє [майбутьньеи], сьогодні [сьокодніньі], слов’янський [словййнський].

Слід пам’ятати, що перед українською мовою всі приголосні вимовляються твердо.

Прочитайте вголос слова:

театр [театр] зелень [зелеінь] лебщ [леб’їдь]

Нева [неива] серенада [сеиреинада] декада [деикада]

день [дЕнь] лев [лЕу]

недавно [неидауно] лежати [леижаты] сестра [сеистра] зерно [зЭирно] • • Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на вимову твердих і м’яких приголосних.

Хліб, голуб, сім, ніч, піч, любов, зоря, життя, комір, зустріч, далеко, сміятися, український, радість, лакувати, лякати, рятувати, колосья, обличчя, танець, вчителька, праця, виглядати,працювати, зненацька, цьогорічний, цікавий, літній, осінній, хлопці.

Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на вимову шипящих згодних.

Чабан, чугун, чайка, чарівний, частина, чашка, чебрець, чемпіон, чергувати, червоний, чотирка, човен, чорний, чужий, щасливий, щебетати, щедрий, щипати, плотний, що, щовечора, чого, чітко, щоденник, щойно, щока, щітка, щоночі, щільно, що-небудь, щілина, чарувати, хрущ, хрящ, обличчя, сторіччя, міжріччя, сімсотріччя, побережжя, бездоріжжя, подружжя, роздоріжжя, безмежжя.

Прочитайте вголос українські та російські слова та запам’ятайте їх написання. Визначте, коли пишеться українською мовою м’який знак. українська

молдавський

козацький

празький

ризький

ходити

носити

просити українську

молдавська

козацький

празька

ризька

ходить

носить

просить ходять

носити

просити

батальйон

бульйон

павільйон

шампіньйон

мільйон ходять

носять

просять

батальйон

бульйон

павільйон

печериця

• Прочитайте українські та російські слова та запам’ятайте їх написання. Визначте, коли не пишеться українською мовою м’який знак:

мільйон ідеш носиш ріж – ріжте їж – їжте маж – мажте степ любов піч йдеш носиш ріж – ріжте їж – їжте маж – мажте степ кохання піч ніч

календар

Харків

тепер

менший

тонший

няньчіті

секретар ніч

календар

Харків

тепер

менший

тонший

няньчити

секретар • Зверніть увагу! М’який знак пишеться у поєднаннях -ньч-, -ньц-, якщо вони походять з -ньк-: доньчин, доньці <донька; неньчин, неньці <ненька; вишеньці < вишенька,але Маринці <Маринка.

Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на тверду вимову згодних перед ним.

Дев’ять, дерев’яний, десерт, десятка, зерно, землянка, земляк, лебединій, небо, негр, краєвид, пенсіонер, редис, реальний, реклама, семинар, сеанс, сестра, телевізор, територія, теорія, технолог, технікум, розвеселитися, деталь, тема, лекція, діалектика, Леонід, лезгін, легко, секунда, секція, негатив, незабудка, телефон.

Перекладіть слова українською мовою, запишіть їх українською та запам’ятайте написання.

Багатий, багатство, гарячий, качан, господар, тихий, ризик, ритм, тридцять, м’який, тонкий, білоруський, безногий, рудий, гладкий, кипучий, молодший, грамотний, визубрити, вилити, крило, тривога, ім’я, інтерес, синій, крайній, ранній, осінній, третій, солома, корова, голова, чотири, пшоно, шостий, одружений, чоло, чорно, зоря, робота, розбити, розвалити, розв’язати, розкинути, пекти, кохання.

Прочитайте вголос вірші, звіряючи вимову звуків із ключем.

Вивчіть вірші напам’ять. Як помру, то похороніть Мене на могилі,

Серед степу широкого, На Україні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі

[Як помру, то_поховайте мейне на моїльї, сереїд_степу шиерокойо, на крайній мильій, щоб лани шиерокопії, і_дніпро, круч’я

Було видно, було чути, Як реве ревучий.

Як понесе з України У синєє море Кров ворожу…

Все покину і полину До Бога молитися… а до того Я не знаю Бога. Поховайте та вставайте, Кайдані порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіть.

І мене в сім’ї великий,

У сім’ї вільній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.

було видно, було чутие, як реиве ревучий. йак__понеисе з украйіне

у синьєїеї мореї

кроу ворожу… отоді йа і_лани, і_Ь-0рие- все покину і полину до самого бою молитвісь… а_до__т0йо йа незнаю бою. поховайтеита вставайте, кайданные порвітеі і вражою у злому кроуйу волю окропитеи. і меіне у сьимйі веиликий, у сьимйі вільний, новий, неи_забудьтеи пом’януті незлим тихим словом].

Т.Шевченка. Два генія має Україна — народну пісню та поета Тараса Шевченка (1814—1861), рівного якому за його роллю в історії духовної культури рідного народу важко знайти. Д. Павличко, талановитий поет сучасності, писав: «Шевченко схожий на всіх безсмертних. Ніхто з них так дорого не заплатив за своє безсмертя. Кріпацька праця занапастила його батьків, кріпосний уклад — забрав молодість, солдатчина — здоров’я. Але він залишився непідвладний тиранам Росії, незламним перед страшними вітрами заслання. Залишився незламним, безкомпромісним, чесним перед своєю совістю. У ньому ожила вбита тиранією українська нація, її алмазна мова, поцяткована пожежами історія, безмежна волелюбність, оптимістичний погляд на життя, жага до людського життя». Не журись, коли недоля У край чужий тобі закине! Рідний край у тебе в серці,

Не журись, не марно пройдуть Сії сльози й тяжка мука; Рідний край щиріш любити Научає нас розлука.

[неи журись, коли неидола у край чужий теибе закинеи! рудний крйй у_тебеи у_серця, поки спойад ще не+іне^

неї журись, неи марно пройдуть сьийі сльозые й_3’яжка мука; рідний крйй щир’ш л^ытиР наукййеи нас розлука].

Леся Українка.

Леся Українка – Лариса Петрівна Косач (1871 – 1913) –

взяла як псевдонім назву свою багатостраждальну Батьківщину. Сучасники називали її чи не єдиним чоловіком на всю соборну Україну. «З часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте», — писав Іван Франко, — Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із вуст цієї слабосильної, хворої дівчини».

ДВА КОЛЬОРІ

Як я малим збирався навесні

Піти у світ незнаними шляхами,

Сорочку мати вишила мені Червоними та чорними нитками.

Два кольори мої, два кольори, Обидва на полотні, в душі мої обидва,

Два кольори мої, два кольори: Червоне—то любов, а чорне—

то журба.

Мене водило у безвісті життя,

Та я вертався на свої пороги, Переплелись, як мамине шиття,

Мої сумні та радісні дороги.

Мені війнула в очі сивина,

Та я нічого не везу додому,

Лише жменька старого полотна I вивішіть моє життя на ньому.

Два кольори мої, два кольори, Обидва на полотні, в душі мої обидва,

Два кольори мої, два кольори: Червоне—то любов, а чорне—

то журба.

[Як ^йй малим збутрауса новеїсьї пити у нззшныэмыэ

шльахамые, сорочку мати вишиела меыньи чеырвоныэмыэ и_черныэмыэ ніеткаміе. два_кольорові мої, два кольори, обидва на полотьні, у душі мій обидва,

два кольорие мої, два кольори: че“рБ0не“—тшлубоу, а ч0рне“— то журба.

Мене водило у безвісності ж’Т’Ла, тайа в^ртауСанасвойі поройие, пэіреіплелеіл’1сь, як мамиенеи ”шиуа, мої сумні і радісні дорогою.

меїньї вийнула вірчі сътвътна, та йа нічойо не’ еїзу додому, лбшорстотокстаройо полотна і витий^1 моє жьтйа на ньому.

два_кольор^1е мої, два кольори, обидва наполотьні, у душі мій обидва,

два кольори: 3 мої, два кольори: червою61—тол’убоу, а_чорне“ — то журба].

Д. Павличко. Дмитро Павличко (1929) – відомий український поет. Уродженець Карпат, він назавжди зберіг гарячу синову любов до рідного краю. Багато його віршів покладено на

музику, стали народними піснями («Два кольори», «Лелеченьки» та ін.). Поет тонко сприймає душею красу рідної пісні та вміє перенести її м’який ліризм та ніжність у свої твори.

• Прочитайте вголос текст, дотримуючись правил вимови голосних та приголосних. Вимовлення окремих звуків у словах, позначених індексом, можна перевірити по ключу.

Танцювали5 самі парубки. Ставні4 легені1 побралися руками за плечі, зімкнулися в тісне, невелике коло. Під воркотіння цимбалів та баса ритмічно захиталися цілим колом збоку на бік, а потім разом, рвучко рушили у буряному коловороті, міцно б’ючи ногами1 у діл. В дужих і граціозних рухах парубків була сила, енергія, буйна веселість. Нічого більш прекрасного в4 розвагах людських2, в4 красі молодих веселощів3 мені не доводилося бачити.

…Парубки танцювали старовинний гуцульський “Аркан”. Тільки справжні4 сині гір1, волелюбні предки могли1 залишити в4 спадщину3 онукам такий буйний і гордовитий1 та-нець! Легеня1, що танцює «Аркан», не можна уявити з похиленою перед паном головою1. Перед яким врагами могли б схилитися буйні голови людей, що так гордо високо підводяться в цьому залізному колі! Народ, який би хоч трохи постояв на колінах перед чужинцем, ніколи б не створив таких гордовитих національних танців. Минали важкі й темні століття, а в ньому вічно живий незламний і непокірний дух Довбуша та Кобилиці.

Я ніколи не знал4, що3 одне споглядання1 народного1 танцю може дати людині таке велике втіху. Буйна радість6 цієї живої картини сповнила4 гордістю1 серце. Гуцульські легені ще танцювали «Буковинку», «Опришка». На початку ми важко розрізняли ці танці українських горян1. Усі вони були однаково сповнені дерзкого молодечого буйства і сили. Танці наших верховинців5 і пристрасна музика до них чимось нагадували1 мені танці грузинів та осетинів4. Якісь ледь вловими спільні риси людської вдачі споріднюють вікову мистецьку культуру всіх горян1, синів різних народів (Т.Масенко).

Ключ

Літера г читається як [к].

Поєднання вимовляється як [дзьсь].

Літера щчитается як [щч].

Літера читається як [у].

Поєднання нц вимовляється як [ньць].

Поєднання видається як [сть].

Літера читається як [йі].

Поєднання нсь вимовляється як [Нь].

Зміни у групах приголосних

У мовному потоці багато груп приголосних якісно змінюються в результаті звукового уподібнення. В українській мові відбуваються зміни в таких звукосполученнях: a) [с] + [ш] ® [ш:] пронісши [проньіш:ие] [з] + [ш] ® [жш] підвізші [підвижшіе] [з] + [ж ] ® [ж:] безжурний [беиж:урний] [з] + [ч] ® [жч] безчесний [беижчесний] [з] + [ДЖ]® [жДж] з джазу [ж джазу] б) [ш] + [с] ® [сь:] смієшся [сьмійесь:а] [ш] + [ц] ® [сть] у пляшці [у пльастьї] [ж] + [ц] ® [зьць] у ложці [у_лозьцьі] [ч] + [ц] ® [ць:] у нетерплячці [у_неитеерпльаць:и] в) [д] перед ж, год, ш змінюється на [дж]:

підживлювати [піджжіульувати] відчепити [віджчеипити] відшкодувати [віджшкодувати]

г) [д] перед з, с, ц змінюється на [дз]:

підземний [підзземний] підскочити [підзскочіетие] відцідити [відзцидитие]

д) [т] + [с] ® [ц] багатство [байа^тво]

[т] + [ш] ® [чш] покоротшати [корочшаті]

[т] + [ч] ® [ч:] Вітчизна [вічгазна]

• Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на зміну приголосного [д]. Правильність вимови звуків перевірте по ключу:

відчалювати [віджчальувати]

відчинити

відчайдушний

відшкребті [віджшкреибти]

відштовхнути [віджштоухнуті]

відщипнути [віджщіепнуті]

[віджжіеватие]

відживати

підживлення

[Піджіулеїнь:а]

• Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на зміну приголосного [т]: братство

розпуста

сирітство

побагатіти

коротшати

вітчим

заквітчань

[братство]

[марнотрацтво]

[Серицтво]

[побайачшаті]

[корочшаті]

[Вич:им]

[заквич:аний] • Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на зміну приголосного [д]:

підзахисний

звідси

відсидіти

відзнака

відцвітати

відціля

відціджувати

відслужити

[підззахиєсний]

[Звідзси]

[відсидітіе]

[відзнак]

[відцвітатие]

[відзьцілья]

[віддцйджуваті

[відслужені]

• Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на зміну шиплячих приголосних при швидкому темпі мови:

пишаєшся клопочешся на подушці на гармошці у книжці на стежці на доріжці вкупочці співачці швачці багачці

[йордись:а] [клопочеись:а] [на підустьї] [наГармосцьі] [у книзьці]

[на стезьці]

[на дор’їзьці]

[укупоць:і]

[співувати:і]

[шваць:і]

[байаць:і]

• Прочитайте вголос слова, звертаючи увагу на зміну приголосних [с], [з]: піднісши

рознісши

внісши

привізши

[підньіш:ие]

[Розніш:ие]

[уньіш:ие]

[приевіжшіе

обгризши [обйрижшіе]

перелізши [пеиреільїжшіе]

перемерзши [періемержшіе]

розжалобити [рож:алобиэтие]

розжовувати [рож:овуватіе]

безжальний [біж:альний]

безчестя [беыжчесьтья]

з джерела [ж джеиреила]

• Вивчіть висловлювання, які вживають, коли просять вибачення.

Вибачай! Вибачайте! Вибач! Вибачте! Пробач! Пробачте! Пробач! Вибачте! Прости! Даруйте! Вибачайте (пробачайте) на слові. Даруйте на слові. Прошу вибачити (пробачити). Нічого. Нічого страшного. Вибачте, що турбую. Вибачте, що запізнився. Прошу вибачення.

Увага! Вираз вибачаюсь є ненормативним. Замість я вибачаюсь слід говорити я прошу вибачення; Вибачте, будь ласка.

Спрощення у групах приголосних

Для української мови не характерні великі групи приголосних, тому при збігу приголосних один із них випадає. Це називається спрощенням. В українській мові спрощення у групах приголосних, як правило, фіксується на листі. Найчастіше спрощення відбувається в таких групах приголосних: ждн — жн тиждень — тижні здн — зн проїзд — проїзний стн — сн пристрасть — пристрасний стл — сл стелити — слати скн — сн тиск — тиснути зкн — зн бризки — бризнути У деяких випадках спрощення в групах приголосних відбувається лише у мовленні, але в листі не фіксується:

нт + ськ ® [ньськ]студентський [студеньський] ст + ськ ® [с”к]туристський [турський] нт+ ст ® [нст] агентство [айенство]

ст + ц ® [с’ць] солістці [сольістьї]

ст + д ® [зд] шістдесят [шиздеис’ят]

ст + с ® [з:] шістсот [шис:від]

У словах кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, випускний, ризикнути спрощення не відбувається.

• Перепишіть українські та російські слова та запам’ятайте їх написання. Підкресліть групи приголосних, якими вони відрізняються: нещасний

совісний

доблесний

одномісний

чесний

радісний

рідкісний нещасний

совісний

доблесний

одномісний

чесний

радісний

рідкісний жалісний

цілісний

злісний

пісній

ненависний

усні

учасник жалісний

цілісний

злісний

пісний

ненависний

усний

учасник 1. • Прочитайте вголос українські та російські слова та запам’ятайте їх написання:

щасливий щасливий

жалісливий жалісливий

корисливий корисливий

проїзний проїзний

об’їзний об’їзний

Від іменників утворіть прикметники, запишіть їх і поясніть написання. Прочитайте вголос освічені слова.

Область, студент, кореспондент, вартість, якість, совість, інтелігент, пропагандист, парламент, рецензент, сержант, диригент, ненависть, інтурист, расист, сепаратист, колективіст, максималіст, честь, доблесть, журналіст.

Від наведених слів утворіть іменники з суфіксом -ств(о). Прочитайте їх вголос і поясніть вимову групи

приголосних.

Дилетант, педант, сектант, президент, студент, капітулянт, комедіант, практикант.

Перекладіть слова українською та поясніть їх написання.

Мілітаристський, гігантський, шістнадцять, безпристрасний, вісник, кістлявий, декадентський, доцентський, ціннісний, очисний, сумлінний, неупереджений.

Прочитайте діалог в особах:

У КРАМНИЦІ ГОТОВОГО ОДЯГУ

Що ви бажаєте?

Я хотів би купити костюм.

Який розмір вас цікавити?

Сорок восьмий.

Якого кольору ви хотіли б костюм?

Синього чи коричневого.

Вам подобається цей костюм?

Фасон мені подобається, але колір надто яскравий.

А цей?

Так цей костюм мені подобається. Чи можна його приміряти?

Будь ласка, пройдіть у куток за завісу.

Мені дуже шкода, але він на мене замалий. У вас є більший розмір?

Прошу поміряти ось цей. Він трохи іншого фасону.

Скажіть, будь ласка, гарно ли мені в цьому костюмі?

Так. Він вам личить.

Костюм сапфір?

Ні, він має 30% зовні і 70% синтетики. Але його легко чистити і не треба прасувати. Це дуже зручно.

Скільки він коштує?

120 гривень.

Я візьму цей костюм. Загорніть, будь ласка.

Спасибі за покупку.

Складіть самостійно діалог, використовуючи наведені слова та

вирази.

Жіночий одяг, чоловічий одяг, дитячий одяг, сукня (вечірня, літня, шерстяна, шовкова), спідниця, костюм жіночий, костюм чоловічий (однобортний, двобортний), куртка, куртка, комбінезон, пальто (літнє, демісезонне, зимове) піджак, штани, блузка.

Прочитайте тексти вголос, дотримуючись правил вимови голосних

та приголосних звуків. Використовуйте пояснення до тексту.

ПРИСВЯТАННЯ

Він був сином мужика, а ставши володарем у царстві духу. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, а вказавши нові, світлі та вільні шляхи професорам та книжковим ученим.

Десять років він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті, скільки тільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в жито, ані його любові до людей у ​​ненависть і гордість, а віри в Бога у зневіру та песимізм.

Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла тих, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише після смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку у мільйонів людських сердець усі заново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко).

Довідка

Поєднання дсьвимовляється як [дз!сь].

Поєднання тськ вимовляється як [цьк].

Букви дж читаються як один звук [дж]. Мені однаково, чи житиму Я в Україні1, чи ні.

Чи хто згадає2, чи забуде Мене в снігу2 на чужині3 — Однаковісінько мені.

В неволі виріс між чужими3 І, не оплакань своїми,

У неволі плачучи, помру,

І все заберу з собою, Малого2 сліду не покину На нашій славній Україні1, На нашій — не своїй землі.

І не пом’яне батько з сином, Не скаже синові: «Молись. Молися, сину: за Україну1 Його2 замучили колись». Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи не…

Та не однаково мені,

Як Україну1 злії1 люди Присплять, лукаві, і в огні2 Її1, обкрадену, збудити…

Ох, не все одно мені. Т.Шевченка. 1. Довідка

Літера читається як [йі].

Літера г читається як [к].

Звук [ж] вимовляється твердо. Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина,

Борошно твоє єдине,

Очі твої – одні.

Тобі більше не буде. Завтра на цій землі Інші будуть ходити люди, Інші будуть кохати люди — Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні все тобі — Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Дивись не проспи!

Бо ти на землі – людина, І хочеш того чи ні – Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні. Я не бував за далекими морями,

Чужих доріг ніколи не топтавши

У своєму краю під буйними вітрами Щасливим я і вільним виростав.

Мене ліси здоров’ям напували,

Коли бродив біля їхньої глушини,

Мені поля задумливо шепотіли Свої ніким не співані пісні.

Коли не вмів ще й букваря читати,

Ходив, як кажуть, пішки під столом,

Любити людей мене навчила мати I рідну землю, щоб там не було.

Чужих країв ніколи я не бачив,

Принад не знаю їх і окрас,

Та вірю серцем щирим і гарячим:

Немає землі такої, як у нас.

В. Симоненка.

Василь Симоненко (1935-1963) – талановитий український поет – належить до покоління “шістдесятників”. Щедрий і яскравий побут його обдарованість. Він оспівав юність свого покоління, став чистою совістю своїх ровесників, і в цьому — особлива сила та краса його поезій. Він із того покоління, яке втілило у собі великий історичний досвід епохи і прагне з високими критеріями ставитись до всього навколишнього; він із тих молодецьких натур, які не прощають фальші, тупості, лицемірства, здатних знищити буйні паростки життя.

Exit mobile version