7 ознак ринотрахеїту у кішки

Інфекційний ринотрахеїт, спровокований герпесвірусом, собою являє високозаразне захворювання, яким хворіє велика кількість кішок. Подразником вважається герпесвірус, що провокує розвиток загострених або хронічних процесів запалення в області респіраторного тракту.

Страждають від інфекційного ринотрахеїту і органи зору, так як дана хвороба викликає запалення і в області кон’юнктивальної оболонки. Зрозуміти, що у кішки ринотрахеїт, можна за найпопулярнішими ознаками.

Відзначивши у власного улюбленця нездоровий стан, що відрізняється далі наведеними ознаками, потрібно якомога швидше відвідати ветлікаря. Він допоможе встановити точний діагноз і створити індивідуальну тактику лікування патологічного процесу.

Перша ознака-часте чхання

Найпершою ознакою ринотрахеїту, вважається часте чхання. Необхідно виділити, що це не основна ознака і вказувати він може на ряд інших патологій. Кішка може чхати при:

, спровокованої різними хімічними речовинами, що витають у повітрі;
• попаданні чужих тіл в носові ходи або навіть стравохід (кішки досить цікаві, тому намагаються все спробувати на зуб, навіть в дорослому віці);
• аномальні епітеліальні освіти в носових ходах (нові освіти доброякісного характеру або кісти, призводять до чхання і появи постійних слизових витікань з носа); – кішки не рідше собак, можуть страждати від цієї патології, яка вимальовується чханням, постійної слабкістю і хрипами під час загострення при диханні; новоутвореннях в респіраторному тракті – в даному випадку чхання супроводжується виділенням крові і втратою нюху; – якщо є наявність аскаридозу, у кішок виникає чхання і легеневий кашель.

Однак найчастіше, чхання у кішки вказує на інфекцію або ж застуду. Якщо йдеться про ринотрахеите, то через 2-5 днів після зараження, починають виникати початкові ознаки. Власне стільки необхідно герпесвірусної інфекції для початку атаки. В основному, при нормальній роботі імунної системи, напади чхання та кашлю, відрізняються виділенням слизового ексудату з носових ходів. При більш гострому перебігу, ураження охоплює слизову оболонку очей. Область кон’юнктивальної оболонки виглядає червоною, з’являються виділення рідкого, а з приєднанням бактеріальної мікрофлори і гнійного ексудату.

Друга ознака-виділення з очей і носа

Інфекційний ринотрахеїт у кішок, вражає здебільшого частину зверху респіраторного тракту. Пошкоджуючи роботу слизового епітелію, вірус провокує запалення. Тому другий після чхання ознакою інфікування вихованця ринотрахеитом, вважається виникнення виділень з очей і носа.

На перших кроках ексудат, що виділяється з носових ходів прозорий, багатий і водянистий. З плином патології і якщо Лікування Немає, виділення набувають слизисто-гнійний характер. В даному випадку важлива роль відведена патогенної бактеріальної мікрофлори. Грибки і бактерії, які відносяться до умовно-патогенних, гвалтують поверхню слизових і шкіри тварини регулярно. Однак при ослабленні імунних сил, а власне це відбувається при активації вірусних агентів, що ушкоджують слизові, умовно-патогенна мікрофлора активізується. Колонії грибків і бактерій посилено розмножуються, провокуючи серйозні ускладнення.

Третя ознака-сильне слинотеча

Наступна ознака, здатний показати на розвиток інфекційного ринотрахеїту у кішки – гіперсалівація. Дуже високе виділення слини з’являється в результаті ураження слизових не тільки носових ходів і кон’юнктиви. Страждає і слизова оболонка, що вистилає порожнину рота. Більш того, ринотрахеїт, спровокований герпесвірусної інфекцією, відрізняється утворенням виразок на слизових. Відчуття болю, які відчуває тварина, призводять до високого виділення слинного секрету.

Ветеринарні фахівці при огляді тварини, ураженої інфекційним ринотрахеїтом, відзначають зміни на слизових не тільки порожнини рота, але і горла. Через запалення і хворобливих почуттів, кішці боляче ковтати слину, що призводить до виділення її назовні. Дуже сильно відзначається гіперсалівація перед прийомом їжі. Тварина при цьому, відмовляється від їжі, хоча і може відчувати голод.

Четверта ознака-млявість

Млявість і байдуже стан у кішки, можуть вказувати на дуже багато самих різних патологічних процесів. Визначити точно, що основою млявості тварини вважається ринотрахеїт, важко без лабораторної діагностики. Вірусний ринотрахеїт, в основному, протікає в гострій формі, а вона зі свого боку, відрізняється підвищенням показників температури тіла. У перші 2-3 дні після виникнення перших ознакою, температура може бути близько 40 градусів, потім потроху зменшується. Нормальними значеннями показників температури у кішки, є від 38.2 до 39 градусів, а ось показники більше 41 градуса, є критичними для організму тварини.

Гарячкові стану, постійний жар у тварини, дуже часто призводять до дегідратації або зневоднення. Це зі свого боку, також вважається основою сильної млявості і апатії у улюбленця. Виразки, що виникають на поверхні язика при ринотрахеїті вірусного походження, заважають не тільки ковтати слину, а й пити воду.

П’ята ознака-втрата ваги

Різка втрата ваги зустрічається у кішок, інфікованих герпесвірусом, що викликає ринотрахеїт, при гострій формі направлення. Виразки на поверхні язика, завдають болю при пережовуванні і майбутньому ковтанні корму. Дуже сильно в цьому випадку страждають кішки, які отримують гранульовані корми. Втрата ваги спостерігається у домашніх чотириногих при герпесвірусної інфекції, що протікає в хронічному вигляді.

Шоста ознака-каламутна плівка на очах

Вражаючи слизову, вірус провокує утворення численних виразок на рогівці. Завдяки цьому, відбувається помутніння оболонки. Особливо небезпечна гостра форма вірусного ринотрахеїту для маленьких кошенят, які не досягли віку 3-х місяців.

Вірусний ринотрахеїт, може привести до подібних змін в області очей:

• набряклість кон’юнктиви;
• почервоніння;
• блефароспазм;
• виділення серозного характеру з області кон’юнктивального мішка, протягом певного часу переходять в слизисто-гнійні.

При ураженні кон’юнктиви у кішок при вірусному ринотрахеїті, і без вчасно розпочатого лікування, розвивається некроз епітеліальних клітин, провокуючи утворення дифтеричних плівок і спайок на кон’юнктиві.

Відсутність терапії у маленьких кошенят і кішок з ослабленою імунною системою, часто призводить до розвитку небезпечних складнощів. Вторинна мікрофлора, представлена патогенними бактеріями або грибками, активізується, провокуючи такі зміни, як:

• розплавлення рогівкового шару;
• освіта проривних виразок з подальшим пролапсом райдужної оболонки;
• розвиток панофтальмита;
• виникнення вторинної глаукоми, аж до субатрофії очного яблука.

При агресивному перебігу ринотрахеїту, спровокованого вірусом, невеликі кошенята можуть втратити очі.

Сьома ознака-зниження апетиту

Як і будь-яке інше захворювання, викликане вірусами або бактеріями, ринотрахеїт призводить до зменшення апетиту. Головна причина-проблеми з прийомом їжі на тлі виниклих виразкових уражень слизових оболонок порожнини рота і носових ходів. А справа вся в тому, що зменшується апетит у кішок не тільки через хворобливих почуттів в пащі. Поразка слизових носових ходів, порушує нюхову функцію. Не відчуваючи запаху їжі, коша втрачає до неї інтерес і навіть найулюбленіші ласощі можуть не викликати у кішки апетиту.

Вірусний ринотрахеїт, найбільш небезпечний для маленьких кошенят у віці від 8 до 12 тижнів і для літніх тварин старше 7 років. У здорових дорослих кішок, які отримують хороше харчування і догляд, ринотрахеїт проходить протягом 10 днів. Більшість тварин хворіють фактично без симптомів. Іноді виникає чхання, виділення з носових ходів і втрата апетиту.

Летальність у ринотрахеїту невисока, якщо не брати до уваги маленьких кошенят. Однак при цьому є ризик розвитку складнощів в організмі на тлі активності герпесвірусної інфекції.

Важливо вчасно звертатися до ветеринара за допомогою. Спеціаліст не тільки зможе поставити правильний діагноз спираючись на даних лабораторних досліджень, але розробить відповідну тактику лікування. У побутових умовах спростити стан улюбленця можна:

• систематично обробляючи очі від кірочок і плівок за допомогою спеціалізованих розчинів;
• проводити вологу обробку приміщення, додатково зволожуючи простір навколо;
• захистивши тварину від напружень;
• надавши безкоштовний доступ до питної води (викликати інтерес тварина пити більше рідини можна, додавши в мисочку з водою бульйон або рідина від рибних консервів);
• ізолювавши хвору тварину від інших кішок;
• підтримуючи чистоту в котячому туалеті, систематично обробляючи миски для води і їжі;
• очищаючи носові ходи від підсохлих кірочок ексудату, так як вони ускладнюють звичайне дихання.

Виконуючи заходи попередження, можна зменшити небезпеку розвитку інфекційних хвороб, в тому числі і герпесвірусу, що провокує ринотрахеїт. Важливо систематично проводити огляди у ветлікаря, діагностуючи вчасно можливі захворювання органів знаходяться всередині, а ще зміцнювати імунітет. Це можна реалізувати якісним харчуванням, наявністю збалансованих вітамінно-мінеральних комплексів і налагодженим моціоном.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.